Каламін (геміморфіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каламін (геміморфіт)
Густина 3500 г/см³
CMNS: Каламін у Вікісховищі

Каламін (англ. calamine; нім. Kieselzinkerz n, Kieselgalmei m, gemeiner Galmei m) — мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Каламін — це історична назва цинкової руди. Назва каламін походить від lapis calaminaris, латинського спотворення грецького cadmia (καδμία), старої назви цинкових руд загалом. Від цього походить назва бельгійського міста Кельміс, французькою мовою Ла-Каламіні, де була цинкова шахта.

На початку 19 століття було виявлено, що те, що вважалося однією рудою, насправді є двома різними мінералами:

Карбонат цинку ZnCO3 або смітсоніт і силікат цинку Zn4Si2O7(OH)2·H2O або геміморфіт. Хоча хімічно та кристалографічно досить різні, ці два мінерали демонструють схожу масивну зовнішню форму і їх важко розрізнити без детального хімічного або фізичного аналізу. Першою людиною, яка відокремила мінерали, був британський хімік і мінералог Джеймс Смітсон у 1803 році. У гірничодобувній промисловості термін каламін історично використовувався для позначення обох мінералів.

У мінералогії каламін більше не вважається дійсним терміном. Його замінили смітсонітом і геміморфітом.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Zn4[(OH)2Si2 O7]•H2O.

Містить (%): ZnO — 67,5; SiO2 — 25,0; H2O — 7,5.

Сингонія ромбічна.

Кристали таблитчасті, призматичні, безбарвні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше — суцільні та зернисті агрегати.

Густина 3,45.

Твердість 4,5—5,0.

Форми виділення — щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і блакитного кольору. При нагріванні верхній і нижній кінці кристалу заряджаються різнойменними електричними зарядами. Має піроелектричні властивості.

Типовий мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ.

Асоціює зі смітсонітом, церуситом, кальцитом, сфалеритом, ґаленітом, гідроксидами заліза.

Значні скупчення — в Центр. Казахстані, Польщі (Верх. Сілезія), Забайкаллі. Може використовуватися як цинкова руда. Збагачується флотацією.

Входить до складу руд цинку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]