Смітсоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смітсоніт
Smithsonite - USGS Mineral Specimens 016.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Smt[2]
Хімічна формула ZnCO₃
Nickel-Strunz 10 5.AB.05[3]
Ідентифікація
Сингонія тригональна сингонія
Твердість 5
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Джеймс Смітсон[4]
CMNS: Смітсоніт у Вікісховищі
Смітсоніт

Смітсоніт — розповсюджений мінерал класу карбонатів. Карбонат цинку острівної будови. Разом з геміморфітом і віллемітом — один з головних компонентів окиснених цинкових руд; блакитні різновиди мінералу використовувалися в ювелірній справі.

Синоніми: цинковий шпат, бонаміт, карбонат-галмей.

Історія та етимологія[ред. | ред. код]

Мінерал смітсоніт був названий у 1832 році французьким мінералогом Франсуа Сюльпісом Боданом (1787—1850) на честь англійського хіміка та мінералога Джеймса Смітсона (1765—1829), який вперше ідентифікував мінерал у 1802 році відрізнивши його від геміморфіту.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Zn[CO3]. Zn у великих кількостях заміщається на Fe. Містить (%): ZnО — 64,90; CO2 — 35,10. Домішки: Сu, Мg, Mn2+, Fe2+, Co, Cd та ін. Ізоструктурний з кальцитом. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали рідкісні, дрібні, ромбоедричні, скаленоедричні. Частіше спостерігаються шкаралуписті, нирковидні виділення, зонально-концентричні кірки, землисті маси. Натічні форми — «бурульки», «смугасті скоринки».

Густина 4,2-4,5. Твердість 4-5. Спайність по ромбоедру (1011) недосконала. Колір звичайно коричневий, але може бути зеленим, блакитним, сірим, жовтим або безбарвним. Домішки надають різне забарвлення: світло-коричневого (Fe), жовтого (Cd), рожевого і пурпурного (Co), зеленого або блакитного (Cu). Напівпрозорий до прозорого. Блиск скляний з перламутровим відливом. Блиск скляний до алмазного. Злом нерівний до раковистого. Риса біла. Прозорий. Крихкий. Метаміктний. Присутнє двозаломлення мінералів. Кристалічна структура аналогічна структурі кальциту (вапняного шпату).

Зустрічається в зонах гіпергенезу, часто в гідротермальних жилах, в рудних родовищах цинкових мінералів, зазвичай разом зі сфалеритом, геміморфітом, галенітом і кальцитом.

Розрізняють:

• смітсоніт залізистий (різновид смітсоніту, що містить 22,5-33,0 % FeO),

• смітсоніт кадміїстий (різновид смітсо-ніту з Лавріума, Греція, що містить до 2,7 % CdO),

• смітсоніт кальціїстий (різновид смітсоніту, що містить до 10 % СаО),

• смітсоніт кобальтистий (різновид смітсоніту, що містить до 10 % СоО),

• смітсоніт магніїстий (різновид смітсоніту, з Каліфорнії, США, що містить до 7,2 % MgO),

• смітсоніт манґанистий (різновид С., що містить до 10 % MnO),

• смітсоніт мідний (різновид смітсоніту з Алтаю, містить 6 % CuO),

• смітсоніт свинцевистий (різновид смітсоніту, містить до 1 % PbO).

Поширення[ред. | ред. код]

Смітсоніт — типовий мінерал зони окиснення цинковмісних сульфідних родовищ, в яких утворюється в процесі метасоматозу за рахунок вміщуючих вапняків і жильного кальциту. Асоціює зі сфалеритом. Руда цинку. Родовища і знахідки: Баден (ФРН), о. Тасос і Лавріон (Греція), Каринтія (Австрія), о. Сардинія, (Італія), Мендіп-Гіллс та Матлок (Велика Британія), шт. Колорадо, Нью-Мексико, Каліфорнія, Арканзас (США), Цумеб (Намібія), Новий Південний Уельс (Австралія), Олькуш (Польща), Примор'я (Росія), Ачісайське родовище Казахстану. На території України є на Донбасі й Передкарпатті.

Застосування[ред. | ред. код]

Разом з геміморфітом і віллемітом смітсоніт — один з головних компонентів окиснених руд Zn. Блакитні різновиди мінералу, що зустрічаються в Нью-Мехіко (США), використовувалися в ювелірній справі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]