Капустинський Анатолій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капустинський Анатолій Федорович
рос. Анатолий Фёдорович Капустинский
Народився29 грудня 1906(1906-12-29)
Житомир, Російська імперія
Помер26 серпня 1960(1960-08-26) (53 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна УНР
 СРСР
Діяльністьхімік
Alma materХімічний факультет МДУd
Галузьфізична хімія
ЗакладРосійський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Аспіранти, докторантиЯцимирський Костянтин Борисович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Анатолій Федорович Капустинський (19061960) — радянський учений-хімік і фізикохімік[1], доктор хімічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент Академії наук СРСР (1939)[2]. Один з основоположників термохімії ізотопів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня (29 грудня за новим стилем) 1906 року в Житомирі, в родині бухгалтера і домогосподарки.

Спочатку навчався в 1-й Житомирській гімназії, а з 1915 року — в 1-й Варшавській гімназії[3]. У 1921—1922 роках працював на фабриці фарб ВХУТЕМАСу. У 1922 році закінчив середню школу. У 1923 році вступив на хімічне відділення фізико-математичного факультету Московського університету (МДУ), яке закінчив в 1929 році (спеціалізація — хімія високих температур)[4]. Виконав дипломну роботу на тему: «Вивчення термічної дисоціації сірчистого кадмію».[5]

  • 1929—1941 — співробітник ВНДІ прикладної мінералогії (з 1935 року — Всесоюзний інститут мінеральної сировини).
  • 1930—1932 — асистент кафедри фізичної хімії Московського вищого технічного училища.
  • 1931—1933 — викладач у Московському хіміко-технологічному інституті імені Д. І. Менделєєва (МХТІ).
  • 1932—1934 — викладач Військово-хімічної академії РСЧА.
  • 1933—1937 — завідувач кафедри фізичної хімії Горьковського університету[6].
  • 1937—1941 — завідувач кафедри фізичної хімії Московського інституту сталі їм. Й. В. Сталіна[7].

У 1935 році направлений Наркоматом важкої промисловості у відрядження для ознайомлення з науково-дослідницькою роботою в країнах Західної Європи та США. Працював у Каліфорнійському університеті в лабораторії відомого дослідника в галузі термодинаміки професора Г. Н. Льюїса над з'ясуванням термодинамічних властивостей дейтерію.[8]

У 1937 році затверджений у науковому ступені доктора хімічних наук.

У 1941—1943 роках у евакуації працював у Казанському університеті, де очолював кафедру й лабораторію фізичної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії Академії наук СРСР, а також читав студентам хімічного факультету курс фізичної хімії, спецкурс хімічної термодинаміки та факультативні курси з історії хімії та бібліографії.[9] Із 1943 року і до кінця свого життя працював в Інституті загальної та неорганічної хімії Академії наук СРСР. Одночасно в 1943—1960 роках — завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії, професор МХТІ ім. Д. І. Менделєєва[10], у 1945—1949 роках — професор МДУ, де читав спеціальні курси «Теоретичні основи сучасної неорганічної хімії» і «Хімія ізотопів». Автор робіт з історії неорганічної та фізичної хімії в Росії, а також біографій учених-хіміків: Д. І. Менделєєва, І. О. Каблукова, О. Є. Ферсмана, Г. Н. Льюїса, Ж. Л. Пруста, А. Авогадро.

Жив у Москві на Смоленському бульварі, 4; Яузькій вулиці; вулиці Великій Ординці, 29; Ленінському проспекті, 13.

Помер 26 серпня 1960 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі. Разом із ним похована його дружина — Капустинська Наталія Петрівна (1904—1991).[11]

Суспільно-наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Входив до складу Головної редакції другого видання Великої радянської енциклопедії. Член редакційної колегії журналу «ИЗВЕСТИЯ АКАДЕМИИ НАУК. ОТДЕЛЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ НАУК».[12] У 1957 році обраний головою Національного об'єднання радянських істориків хімії.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Капустинский, А. Ф. Термодинамика химических реакций и её применение в металлургии и неорганической технологии / А. Ф. Капустинский; под ред. акад. Э. В. Брицке. — Л. : Гос. научно-техн. изд-во цв. и золото-платиновой пром-сти, Цветметиздат, 1933. — 224 с.: рис., табл.[13]
  • Капустинский, А. Ф. Химические равновесия в неорганических системах / А. Ф. Капустинский; при участии З. Г. Пинскера и др. ; ГГУ НКТП СССР. — М.; Л. : ОНТИ НКТП СССР. Гл. ред. геолого–развед. и геодез. лит., 1936. — 98, [3] с., 3 л. вкл. ил. — (Труды Всесоюзного Научно-исследовательского института минерального сырья; вып. 109). — Загл. парал. рус., англ. яз.[14]
  • Капустинский, А. Ф. Очерки по истории неорганической и физической химии в России: От Ломоносова до Великой Октябрьской социалистической революции / А. Ф. Капустинский; АН СССР, Ин-т истории естествознания. — М. ; Л.: изд-во АН СССР, 1949. — 166 с. — (Серия «Итоги и проблемы современной науки»). — Имен. указ.: с. 159—162. — Предм. указ.: с. 163—164.[15]
  • Капустинский, А. Ф. Андрей Снядецкий и виленская школа химиков // А. Ф. Капустинский // ТР. Ин-та истории естествознания и техники. — 1956. — Т. 12. — с. 22—39.
  • Брицке Э. В., Капустинский А. Ф. Термические константы неорганических веществ / ИМЕТ АН СССР. — Москва; Ленинград: АН СССР, 1949. — 1011 с.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Трудового Червоного Прапора (10.06.1945)
  • медалі
  • Премія Комітету з хімізації СРСР — за праці з молекулярними структурами (1933)
  • Премія ім. Л. В. Писаржевського Академії наук УРСР (1942) — за праці: «Термодинаміка іона марганцю й ентропії водних йонів» та «Про обчислення радіусів йонів із ентропії»[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Капустинский Анатолий Федорович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Архівів РАН
  2. Е. В. Евченко. Летопись 1939 года // Московский Университет : газета. — 2004. — № 11 (4072) (март). Архівовано з джерела 6 лютого 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  3. Исторический вестник РХТУ им. Д. И. Менделеева // 2016 г. вып. 47. С.4-8.
  4. Химики о себе. — М.:"ВЛАДМО", УМИЦ «ГРАФ-ПРЕСС», 2001. — 352 с., фото. ISBN 5-94678-011-5
  5. Член-корреспондент Капустинский Анатолий Фёдорович. Химический факультет МГУ. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
  6. Н. Б. Кузнецова. Эпизод 8. Химический факультет. 1918—1930-е годы. Журнал «Нижегородский Музей».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Кафедра физической химии. История кафедры. НИТУ МИСиС. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
  8. Капустинский Анатолий Федорович. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 12 грудня 2020.
  9. Кафедра физической химии. История кафедры. Казанский федеральный университет. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  10. Кафедра общей и неорганической химии. Российский химико-технологический университет им. Д. И. Менделеева. Факультет естественных наук. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
  11. КАПУСТИНСКИЙ Анатолий Фёдорович (1906—1960). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  12. ИЗВЕСТИЯ АКАДЕМИИ НАУК. ОТДЕЛЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ НАУК, журнал. Наука в СССР в годы Великой Отечественной Войны. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
  13. Капустинский, А. Ф. Термодинамика химических реакций и её применение в металлургии и неорганической технологии. ЕНИП: Электронная библиотека «Научное Наследие России».
  14. Капустинский, А. Ф. Химические равновесия в неорганических системах. ЕНИП: Электронная библиотека «Научное Наследие России».
  15. Капустинский, А. Ф. Очерки по истории неорганической и физической химии в России. ЕНИП: Электронная библиотека «Научное Наследие России».
  16. Премія імені Л. В. Писаржевського. Нагороди і відзнаки НАН України. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]