Перейти до вмісту

Ферсман Олександр Євгенович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ферсман Олександр Євгенович
Народився27 жовтня (8 листопада) 1883[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 травня 1945(1945-05-20)[3][4][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сочі, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник-дослідник, мінералог, геохімік, хімік, геолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьгеохімія і мінералогія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd (1907) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникВолодимир Іванович Вернадський Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіВолодимир Іванович Вернадський Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГеологічний інститут РАНd, МДУ[5], Fersman Mineralogical Museumd[5], Російська академія наук[6], Kola Science Centre RASd[5], Московський міський народний університет імені А. Л. Шанявськогоd[7] і Бестужевські курси[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоEugen Versmand Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMaria Kesslerd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зOlga Obolenskayad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAleksandr Fersmand Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія 1-го ступеня Ленінська премія медаль Волластона
орден Святого Станіслава медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
сидять – В. В. Карандеєв, В. І. Вернадський, П. К. Алексат; стоять – Г. О. Касперович, О. Є. Ферсман

Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883(18831108), Санкт-Петербург 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Батько був професійним військовим, тому родина змінювала місце проживання. Олександр Ферсман закінчив із золотою медаллю Одеську класичну гімназію у 1901 р. Відомо, що його батько, Ферсман Євген Олександрович, п'ять років (з 1898 р. по серпень 1903 року) був начальником Одеського піхотного юнкерського училища. Юний Олександр вивчав колекції мінералів Новоросійського університету будучи ще дитиною. Він з юних років почав збирати свою колекцію мінералів. Його знання щодо мінералів були такими глибокими та обширними, що батько доручив йому, ще гімназисту, вести підготовчі заняття з мінералогії в кадетському корпусі.

Поступив у Новоросійський університет, потім перевівся у Московський університет. Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України. Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму, біля Сімферополя, у лабораторії свого дядька А. Е. Кесслера. Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.

У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.

Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині, під керівництвом В. М. Гольдшміта, де досліджував кристали алмазу.

Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.

У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету, де читав курс геохімії. У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.

У 19171945 рр. — директор Мінералогічного музею академії. У 1920 р. ініціював створення Ільменського заповідника. Відкрив Мончегорське мідно-нікелеве родовище, Хібінське родовище апатиту, родовища сірки в Середній Азії та інші.

Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919). В 19261929 рр. віце-президент АН СРСР.

В роки Другої світової війни — голова комісії по геолого-географічному обслуговуванню Радянської армії.

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На його честь названі мінерали ферсміт та ферсманіт, одна з вулиць Москви.

У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове.

Твори

[ред. | ред. код]

Автор фундаментальних праць:

Крім того, близько 1500 статей з кристалографії, мінералогії, геології, геохімії, географії та ін.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #124019307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. 1 2 Чувашская энциклопедияЧувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  3. 1 2 Ферсман Александр Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. Ламин В. А.Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  5. 1 2 3 Миронова Н. П. Советский ученый Константин Алексеевич Моисеев (1904–1985): жизнь в науке (по документам Научного архива Коми НЦ УрО РАН), The Soviet Scientist Konstantin Alekseevich Moiseev (1904–1985): Life in Science (On the Basis of the Scientific Archive of the Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences Documents) // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 72–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2018-11977
  6. Летопись Российской академии наук. Т. VI. 1941—1945Москва: Архив Российской академии наук, 2021. — С. 518. — 592 с. — ISBN 978-5-6046932-0-9
  7. Фандо Р. А. Московский городской народный университет имени А. Л. Шанявского: у истоков экспериментальной биологии, The A. L. Shanyavsky Moscow City People’s University: at the Beginning of Experimental Biology // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 57–78. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  8. Вахромеева О. Б. Е.Ф. Серова — озеленитель посёлков в пустынной зоне, E.F. Serova — Planter’s Desert // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 3. — С. 39–53. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  9. Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 773. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1

Література

[ред. | ред. код]
  • «Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
  • «Неизвестный Ферсман»
  • Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
  • Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.

Посилання

[ред. | ред. код]