Катерина Острозька (1560–1579)
| Катерина Острозька | |
|---|---|
| пол. Katarzyna Ostrogska | |
._%D0%9A%D0%B0%D1%86%D1%8F%D1%80%D1%8B%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BB_(%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F)_(H._Lajbovi%C4%8D,_1758).jpg) | |
| Ім'я при народженні | Катерина Анна |
| Народилася | 1560 Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське |
| Померла | 3 серпня 1579 Вільнюс, Річ Посполита |
| Поховання | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
| Країна | Річ Посполита |
| Рід | Острозькі |
| Батько | Василь Костянтин Острозький |
| Мати | Софія Тарновська |
| Брати, сестри | Острозький Олександр Васильович, Януш Острозький і Єлизавета Софія Острозька |
| У шлюбі з | Кшиштоф Радзивілл[1] |
| Діти | Януш Радзивілл |
 Герб родини Острозьких | |
Катерина Анна Острозька (пол. Katarzyna Anna Ostrogska, нар. 1560 — пом. 3 серпня 1579) — руська княжна, донька Костянтина Василя Острозького й Софії Тарновської, друга дружина польного гетьмана литовського Христофора Радзивілла.
Катерина народилася 1560 року в Києві у родині київського воєводи Костянтина Василя Острозького та його дружини Софії Тарновської. Мала братів Костянтина, Януша та Олександра й старшу сестру Єлизавету. Шлюб батьків, попри різне віросповідання, був гармонійним[2], сама Катерина була охрещена за католицьким обрядом.
Матір померла, коли Катерині виповнилося лишень 10 літ. Батько більше не одружувався. Він був дуже заможною людиною, володів численними статками та носив прізвисько «некоронованого короля Русі»[2].
До 1574 року родина мешкала переважно в Дубні. Тут розміщувалася офіційна резиденція Костянтина Василя Острозького, знаходилися князівські військові сили, значна кількість челяді, прислуги та чиновників. У Дубенському замку він приймав закордонні делегації світської й релігійної влади, купців, старост, намісників монастирів[3].
Відомо, що в березні в 1577 році брат Катерини, Януш, за велінням батька збройно вирушив до Дубна, аби вберегти сестру від татар, котрі туди прямували[4]. Ординці, яких було понад 2000, підійшли до Дубна 4 березня 1577. Вони мали на меті пограбувати замок і взяти Катерину в полон. Януш змусив їх відійти, але, відступаючи, татари спалили понад 200 сіл, які належали Острозьким[2].
У 18-літньому віці Катерина була видана заміж за 31-річного польного гетьмана литовського й підчашого Христофора Радзивілла. Наречений був удівцем, попередня дружина та малолітні діти померли за кілька років перед цим. За Томашем Кемпою, справи, пов'язані із передшлюбним контрактом Христофора та Катерини, влагоджував подільський воєвода Миколай Мелецький[5]. Вінчання пройшло 22 липня 1578 у Дубно. Польський поет Ян Кохановський присвятив їхньому весіллю панегіричний вірш «Епіталаміум».[6]
За рік Катерина народила сина Януша (1579—1620) — підчаший литовський у 1599—1619 роках, імперський князь, був двічі одруженим, мав четверо дітей.
Через місяць після народження сина, Катерини не стало. Похована у Соборі святих Станіслава і Владислава у Вільно. Як постає із джерел, київський воєвода болісно сприйняв смерть доньки, першої із чотирьох дітей, котрих він втратив за свого життя.
Христофор Перун Радзивілл згодом був ще двічі одруженим, у тому числі зі старшою сестрою Катерини, Єлизаветою.
| Іван Острозький | Марія Бельська | Семен Михайлович Олелькович | Анастасія Слуцька | Ян Амор Юніор Тарновський | Барбара з Рожнова | Кшиштоф Шидловецький | Софія Тарговська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Острозький Костянтин Іванович | Олександра Слуцька | Ян-Амор Тарновський | Софія Шидловецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Костянтин Василь Острозький | Софія Тарновська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Катерина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ а б в Ольга Придибайло. Князі міста Дубно. Рід Острозьких [1] [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Петро Савчук. Князі Острозькі та їх нащадки в Дубні [2] [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego / Wyd. K. J. Turowski. — Kraków, 1858. — стор. 450—451
- ↑ Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski… — стор. 80.
- ↑ Тарас Вихованець. «Epithalamivm» Яна Кохановського на весілля Криштофа Радзивіла та Катерини Острозької [3] [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- Генеалогія Катерини Острозької (пол.)
- Генеалогія Христофора Радзивілла (пол.)
- Микола Бендюк. Портрети князів Острозьких в гравюрах із гербовника Бартоша Папроцького [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- Дубенський замок: неприступна легендарна фортеця скарбів князів Острозьких [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
