Катрін Ґерінґ-Екардт
| Катрін Ґерінґ-Екардт | |
|---|---|
| нім. Katrin Göring-Eckardt | |
 Катрін Ґерінґ-Екардт. 25 лютого 2019 року | |
| Віцепрезидентка Бундестаґу | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 9 грудня 2021 |
| Президент | Франк-Вальтер Штайнмаєр |
| Прем'єр-міністр | Олаф Шольц |
| Очільниця фракції «Союз 90/Зелені» у Бундестазі | |
| 22 жовтня 2013 — 7 грудня 2021 | |
| Президент | Йоахім Ґаук |
| Прем'єр-міністр | Анґела Меркель |
| Віцепрезидентка Бундестаґу | |
| 18 жовтня 2005 — 8 жовтня 2013 | |
| Президент | Йоахім Ґаук |
| Прем'єр-міністр | Анґела Меркель |
| Очільниця фракції «Союз 90/Зелені» у Бундестазі | |
| 18 жовтня 2005 — 22 жовтня 2013 | |
| Президент | Крістіан Вульфф / Йоахім Ґаук |
| Прем'єр-міністр | Анґела Меркель |
| 22 жовтня 2002 — 18 жовтня 2005 | |
| Президент | Горст Келер |
| Прем'єр-міністр | Анґела Меркель |
| Депутатка Бундестаґу | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | з 27 жовтня 1998 року |
| Президент | Роман Герцоґ |
| Прем'єр-міністр | Герхард Шредер |
| Народився |
3 травня 1966[1][2][…] (57 років) Фрідріхрода, Ерфурт, НДР[1] |
| Відомий як | політична діячка, богословка, захисниця довкілля |
| Країна | НДР і Німеччина |
| Національність | німка |
| Alma mater | Лейпцизький університет (1988) |
| Політична партія | Демократичний прорив, Демократія заразd, Союз 90/Зелені і Альянс 90d |
| Релігія | Євангелічно-лютеранська церкваd[4] |
| Нагороди | |
| goering-eckardt.de | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Катрін Даґмар Ґерінґ-Екардт (нім. Katrin Dagmar Göring-Eckardt, уроджена: Катрін Даґмар Екардт; нар. 3 травня 1966, Фрідріхрода, НДР) — німецька політична, державна діячка та громадська активістка. Віцепрезидент Бундестаґу (з 18 жовтня 2005 року по 8 жовтня 2013, та з 9 грудня 2021 року), очільниця фракції партії «Союз 90/Зелені» у Бундестазі (з 27 жовтня 2002 року по 18 жовтня 2005, з 18 жовтня 2005 року по 8 жовтня 2013 року[5], з 22 жовтня 2013 року по 7 грудня 2021 року[6]).
Життєпис[ред. | ред. код]
Катрін Даґмар Ґерінґ-Екардт народилася 3 травня 1966 року у місті Фрідріхрода, земля Тюрингія у сім'ї вчителів танців[7]. У 1984 році закінчила середню школу, де була активним членом Вільної німецької молоді[de][8], та вступила вивчати протестантську теологію у Лейпцизький університет, який залишила в 1988 році[9].
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Почала свою політичну кар'єру наприкінці 1980-х років, у колишній НДР. У 1989 році Катрін Ґерінґ-Екардт стала однією з засновниць політичної організацію «Демократичний прорив», яка об'єднувала переважно протестантів, боролася за демократичний соціалізм. У 1990 році членкиня громадянського руху «Демократія зараз».
З 1990 по 1993 рік Катрін Ґерінґ-Екардт була членкинею керівництва партії «Альянсу 90» землі Тюрингія.
Катрін Ґерінґ-Екардт брала участь у перемовинах про об'єднання «Альянсу 90» та «Зелених», щоб утворити загальнонімецьку партію.
У 1993 році Катрін Ґерінґ-Екардт обрана в ландтаґ Тюринґії[de] від партії «Союз 90/Зелені». З 1998 по 2006 рік також була членкинею ради партії «Союз 90/Зелені».
1998 року Катрін Ґерінґ-Екардт була обрана вперше депутатом Бундестаґу від Тюрингії за партійним списком «Союз 90/Зелені».
18 жовтня 2005 року Катрін Ґерінґ-Екардт була обрана віцепрезиденткою Бундестаґу від парламентської групи «Союз 90/Зелені», «за» її кандидатуру проголосувало 479 депутати, «проти» — 69 та 39 утрималися.
З 2009 по 2013 рік була головою Синоду Євангелічної церкви Німеччини та членом Ради ЄЦН.
На парламентських виборах до Бундестагу 2013 року була головним кандидатом від своєї партії разом з Юрґеном Тріттіном.
Разом з Джемом Оздеміром вона очолила передвиборчу кампанію Зелених Yа парламентських виборах до Бундестагу 2017 року[10].
Після Вибори до Бундестагу 2021 року, під час перемовин щодо формування так званої «світлофорної коаліції» (Соціал-демократична партія Німеччини, Вільна демократична партія, Союз 90/Зелені), Катрін Ґерінґ-Екардт очолювала делегацію своєї партії в робочій групі з питань дітей, молоді та сімей.
Політична позиція[ред. | ред. код]
У 2016 році Катрін Ґерінґ-Екардт наполягала на посиленні санкцій проти кремлівських чиновників та російських олігархів, а також вимагала звести до мінімуму зустрічі керівництва ФРН із президентом Російської Федерації Путіним.
Катрін Ґерінґ-Екардт підтримала українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого та ув'язненого в Росії[11].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1988 році Катрін Даґмар Екардт вийшла заміж за лютеранського пастора Міхаеля Ґерінґа. У подружжя народилося двоє синів[12]. Подружжя розлучилася у 2017 році. Катрін Ґерінґ-Екардт перебуває у цивільному шлюбі з Тісом Ґундлахом[de], теологом та віцепрезидентом Євангелічної церкви Німеччини[13].
Нагороди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132406322 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/G/goering_eckardt_katrin/258372
- ↑ Urwahl: Grünen-Basis macht Trittin und Göring-Eckardt zum Spitzenduo. Spiegel Online. 10 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 23 серпня 2013.
- ↑ Grüne Urwahl: Die Mitglieder entscheiden. Alliance '90/The Greens (нім.). Berlin, Germany. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 16 жовтня 2016.
- ↑ Willershausen, Florian (24 травня 2004). Die Mächtigen von morgen. Junge Karriere (нім.). Verlagsgruppe Handelsblatt GmbH. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Göring-Eckardt und ihre Jugend in der DDR. Das eher aufmüpfige Mädchen und das Mitwirken in der FDJ. Thüringische Landeszeitung (нім.). Thuringia, Germany: Funke Mediengruppe. 10 грудня 2012.
- ↑ Wehner, Markus (26 травня 2013). Ein Makel im Lebenslauf: Deutsche Spitzenpolitiker verschleiern ihre Studienabbrüche. Frankfurter Allgemeine Zeitung (нім.). Frankfurt, Germany: Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Вибори до Бундестагу: соціал-демократи йдуть в опозицію [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Deutsche Welle, 24.09.2017
- ↑ Зелені закликали Меркель вимагати у Путіна звільнення Сенцова // Deutsche Welle, 18.08.2018
- ↑ Eubel, Cordula; Monath, Hans (10 червня 2012). Interview mit Katrin Göring-Eckardt: 'Bei den Piraten gibt es eine eher elitäre Beteiligung'. Der Tagesspiegel (нім.). Verlag Der Tagesspiegel GmbH. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Göring-Eckardt hat sich von ihrem Mann getrennt - und spricht über ihre neue Liebe. Focus Online (нім.). Focus Online Group GmbH. 16 квітня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Michael Bußer. In: Newsletter der Hessischen Landesregierung, 5. November 2010.(нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка Катрін Ґерінґ-Екардт [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.](нім.)
- Катрін Ґерінґ-Екардт [Архівовано 10 травня 2022 у Wayback Machine.] на сайті «Parliamentwatch.de»(нім.)
|
|
Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |