Координати: 60°27′09″ пн. ш. 22°16′43″ сх. д. / 60.4524612° пн. ш. 22.27852906° сх. д. / 60.4524612; 22.27852906

Кафедральний собор Турку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кафедральний собор Турку
Turun tuomiokirkko
60°27′09″ пн. ш. 22°16′43″ сх. д. / 60.4524612° пн. ш. 22.27852906° сх. д. / 60.4524612; 22.27852906
Тип спорудилютеранський соборd[1][2]
собор[3] і церква[4]
Розташування Фінляндія[1][3][…]Турку[1][3][…]
Початок будівництва1258
Кінець будівництва1300
Висота101,9 м
Будівельна системацегла
СтильЦегляна готика
Належністьлютеранство
ЄпархіяArchdiocese of Turkud і Lutheran diocese of Turkud
Станchurch-protected buildingd[3]
АдресаTuomiokirkonkatud (1)
ПокровительДіва Марія
Вебсайтturunseurakunnat.fi/kirkot-ja-kappelit/turun-tuomiokirkko
Кафедральний собор Турку. Карта розташування: Фінляндія
Кафедральний собор Турку
Кафедральний собор Турку (Фінляндія)
Мапа
CMNS: Кафедральний собор Турку у Вікісховищі

Кафедральний собор Турку (фін. Turun tuomiokirkko) — головний лютеранський храм у Фінляндії. Побудований в другій половині XIII століття, освячений в 1300 році на честь Діви Марії і першого єпископа країни — святого Генріха, який хрестив Фінляндію.

Історія

[ред. | ред. код]

Собор був закладений у 1258 році і побудований в північно-готичному стилі, який став на довгий час зразком для будівництва інших церков у Фінляндії. Перший кам'яний собор був набагато меншим за нинішнього. Його фасад знаходився на тому місці, де нині розташована кафедра. Нижчим був і звід, що перекривав простір.

В середні віки собор неодноразово перебудовувався і розширювався. У XV столітті до собору були прибудовані бічні капели. Трохи пізніше висота склепіння центрального нефа була збільшена до сучасних розмірів (24 м). У 1827 році собор серйозно постраждав від пожежі. 101-метрова вежа собору була побудована при відновленні собору і стала символом міста Турку.

Внутрішнє оздоблення собору виконане в 1830-х рр. Фредриком Вестіном і Карлом Енгелем. Стіни і склепіння вівтарної частини прикрашені фресками Р. В. Екмана. У 1870-х роках північні капели були прикрашені вітражами роботи Володимира Сверчкова.

У 1980 році в соборі було встановлено новий 81-регістровий орган.

Собор на поштовій марці 1929 року

У капелі Святого Георгія похований єпископ Геммінг, зарахований до лику святих. Найвідомішим надгробком собору є саркофаг Катаріни Монсдоттер, дружини короля Еріка XIV. У різних частинах собору також похоронені Мауну II Таваст, Олаві Маунунпойка, Конрад Біц, Мауну III Сяркілахті, Кнут Поссе, Пауль Юстен, Ісаак Ротовіус, Турстен Столхандске, Оке Тотт, Еверт Хурн.

У південній галереї собору розташований Кафедральний музей, відкритий в 1982 році після завершення реставраційних робіт.

Перед собором встановлено пам'ятник реформатору церкви Мікаелю Агріколі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]