Кейт Девлін
Кейт Девлін | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Adela Katharine Devlin |
Народилася | 20 століття Північна Ірландія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | інформатик, дослідник штучного інтелекту, археолог |
Alma mater | Королівський університет Белфаста Бристольський університет |
Галузь | ШІ і людино-машинна взаємодія |
Заклад | Ґолдсмітсd Кінґс-коледж |
Особ. сторінка | drkatedevlin.co.uk |
Кейт Девлін у Вікісховищі |
Кейт Девлін (англ. Kate Devlin) — британська вчена у галузі комп'ютерних технологій, спеціалізується на дослідженні штучного інтелекту та взаємодії людини з комп'ютером (HCI). Вона відома своєю роботою з людської сексуальності та робототехніки, була співголовою конференції «Любов і секс з роботами» у Лондоні[1] і була засновницею першого у Великій Британії хакатону з секс-технологій[2], який відбувся у 2016 році в університеті Голдсмітс.[3] Вона є старшим викладачем кафедри обчислювальної техніки в Королівському коледжі. Кейт Девлін є авторкою книги «Ввімкнено: Наука, секс і роботи» (Turned On: Science, Sex and Robots), а також декількох наукових праць.
Девлін почала свою освіту з гуманітарних наук. У 1997 році закінчила Королівський університет Белфаста, отримала ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою зархеології. Вирішивши, що археологія має обмежену перспективу, Кейт продовжила навчання в Королівському університеті на кафедрі інформатики. У 1999 році отримала ступінь магістра з інформатики. Далі поступила до Бристольського університету, де в 2004 році отримала ступінь доктора комп'ютерних наук.[4]
Девлін став старшим викладачем кафедри обчислювальної техніки в Університеті Голдсмітс.[5] З 1 вересня 2018 року, Кейт Девлін працює старшим викладачем на кафедрі цифрових наук у Кінгс-коледжі.[6]
У 2003 році в Бристольському університеті Девлін почала досліджувати використання комп'ютерної графіки в археології. Вона створювала тривимірні комп'ютерні модельі археологічних пам'яток, наприклад, Помпеї, приділяючи особливу увагу реалістичним світловим ефектам, що спричинені спектральним складом джерел світла, які наявні в певному історичному періоді. Кейт також займалася експериментальною археологією, відтворювала джерела світла та аналізувала спектральний діапазон для кожного типу свічок або ламп різних періодів.[7]
З 2007 року Девлін досліджувала взаємодію людини, комп'ютера та штучного інтелекту в Голдсміті.[4][8]
Кейт Девлін виступала і писала у ЗМІ з пропагандою серед жінок наукової діяльності у точних науках (STEM).[9][10]
У 2016 році Девлін очолила Міжнародний конгрес «Любов і секс з роботами», що проходив у Лондоні (щорічна конференція, що проводилася з 2014 року).[11][12]
Крім того, в 2016 році Девлін організувала перший у Великій Британії хакатон з секс-технологій — конференцію, де вчені, студенти, науковці та інші спеціалісти з індустрії секс-технологій зустрічаються, щоб поділитися ідеями та спланувати проекти у сфері сексу та інтимності зі штучними партнерами.[13]
У 2016 році Девлін неодноразово з'являвся в засобах масової інформації, де обговорював етичні питання, що стосуються секс-роботів. Її суперницею у дискусіях була Кетлін Річардсон, науковиця з етики робототехніки університету Де Монтфорт і засновниця кампанії проти секс-роботів. Річардсон прагне законодавчо заборонити секс-роботів на тій основі, що вони заохочують ізоляцію, закріплюють ідею жінок як власність і дегуманізують.[14][15] Девлін стверджує, що з розвитком технології потрібно більше залучати жінок до диверсифікації сфери секс-роботів, де зараз домінують чоловіки. Вона також вказує, що технологію можна використовувати як терапію для лікування депресій[14] і можливе застосування секс-роботів в розумінні психології сексуальних злочинців.[16]
У 2018 році Девлін опублікувала книгу Ввімкнено: Наука, секс і роботи" (Turned On: Science, Sex and Robots). У книзі досліджується технологічний розвиток секс-роботів і досліджувала зв'язок між технологією та інтимністю.[17] Журнал Engineering & Technology охарактеризував книгу як «творчу, оптимістичну та відкриту розвідку секс-роботів», особливо в її дискусії про сучасні технології сексу.[18] The Times описує книгу як «просвітлюючу, дотепну і написану з широким відкритим розумом».[19]
- Paradata and Transparency in Virtual Heritage, contributor, 2012[20]
- Turned On: Science, Sex and Robots. Bloomsbury Sigma, 2018
- Love and sex with robots: second International Conference, LSR 2016, London, UK, 19–20 December 2016, Revised selected papers[21]
- Realistic visualisation of the Pompeii frescoes (2001) (with Alan Chalmers)[22]
- Dynamic range reduction inspired by photoreceptor physiology (2005) (with Erik Reinhard)[23][24]
- Current Practice in Digital Imaging in UK Archaeology (2006) (with Alice Chuter)[25]
- Visual calibration and correction for ambient illumination (2006) (with Alan Chalmers, Erik Reinhard)[26]
- Investigating Sensorimotor Contingencies in the Enactive Interface (2014) (with Janet K. Gibbs)[27]
- One-Touch Pose Detection on Touchscreen Smartphones (2015) (with Karsten Seipp)[28]
Девлін розлучена і має дочку.[29][30]
- ↑ LSR 2017. Love and Sex With Robots. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Sex Tech Hack II – The Secong Coming. Hacksmiths. Goldsmiths Tech Society. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Fay, Joe. Will AI lead to the rise of the love machines?. The Register. Situation Publishing. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ а б TEDx Talks. Sex Robots. Kate Devlin. TEDxWarwick. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ Dr Kate Devlin. doc.gold.ac.uk. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ Kate Devlin - Research Portal, King's College, London. kclpure.kcl.ac.uk. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ Seeing the light. University of Bristol. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ 2019 FREEDOM OF EXPRESSION AWARDS. Index on censorship. 15 січня 2019. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Women in technology. Inspire. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Devlin, Kate. Titstare proves there are still too many dicks in tech. The Conversation. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Wiseman, Eva (13 грудня 2015). Sex, love and robots: is this the end of intimacy?. The Guardian. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Kleeman, Jenny (27 квітня 2017). The race to build the world's first sex robot. The Guardian. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Ferreira, Elsa. At the first Sex Tech Hack, a hackathon on sexuality in London. Makery. Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ а б Wordsworth, Matt (24 листопада 2016). Lateline: Panel, Kathleen Richardson and Kate Devlin. ABC News. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Wosk, Julie (20 грудня 2016). Love and Sex With Robots Conference Sparks Controversy. HuffPost. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ In defence of sex machines: why trying to ban sex robots is wrong. The Conversation. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Law, Katie (11 жовтня 2018). King's College's Kate Devlin on the future and ethics of the sex tech revolution. Evening Standard. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 12 жовтня 2018.
- ↑ Lamb, Hilary (November 2018). Book review: 'Turned On: Science, Sex and Robots' by Kate Devlin. Engineering and Technology. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Annesley, Jackie (11 листопада 2018). Review: Turned On: Science, Sex and Robots by Kate Devlin — illuminating and written with a wide open mind. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Bentkowska-Kafe (Ed.), Anna; Denard (Ed.), Hugh (2012). Paradata and Transparency in Virtual Heritage. Ashgate. с. 125—134. ISBN 9780754675839. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Cheok, Adrian David; Devlin, Kate; Levy, David (2017). Love and sex with robots : second International Conference, LSR 2016, London, UK, December 19–20, 2016, Revised selected papers. Switzerland: Springer. ISBN 9783319577388. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Devlin, Kate; Chalmers, Alan (2001). Realistic visualisation of the Pompeii frescoes. с. 43—48. doi:10.1145/513867.513878. ISBN 9781581134469.
- ↑ Reinhard, Erik; Devlin, Kate (2005). Dynamic range reduction inspired by photoreceptor physiology. IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics. 11 (1): 13—24. doi:10.1109/TVCG.2005.9. PMID 15631125. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Dynamic range reduction (PDF). erikreinhard.com. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Devlin, Kate; Chuter, Alice (2006). Current Practice in Digital Imaging in UK Archaeology. с. 187—193. doi:10.2312/VAST/VAST06/187-193. ISBN 9783905673425.
- ↑ Chambers, Alan; Devlin, Kate; Reinhard, Erik (2006). Visual calibration and correction for ambient illumination. ACM Transactions on Applied Perception. 3 (4): 429—452. doi:10.1145/1190036.1190042.
- ↑ Devlin, Kate; Gibbs, Janet K. (2014). Investigating Sensorimotor Contingencies in the Enactive Interface. Studies in Applied Philosophy, Epistemology and Rational Ethics. Т. 15. с. 189—200. doi:10.1007/978-3-319-05107-9_13. ISBN 978-3-319-05106-2.
- ↑ Devlin, Kate; Seipp, Karsten (2015). One-Touch Pose Detection on Touchscreen Smartphones. Т. ITS15. с. 51—54. doi:10.1145/2817721.2817739. ISBN 9781450338998.
- ↑ Murray, Jenni. Staying Sane: Healthy Minds in a Mad World. BBC Radio 4 Woman's Hour. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Devlin, Kate (10 червня 2017). I have other men. He has other women. We're both happy. The Times. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- Kate Devlin on Vimeo
- Exponential View lecture on Soundcloud [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- AI and ethics at Changing Media Summit 2018 [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.]
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |