Очікує на перевірку

Кесем (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кесем
Дослідження
Рік відкриття2000
Розташування
32°6′36.000000099998″ пн. ш. 34°58′48.000000099989″ сх. д. / 32.11000° пн. ш. 34.98000° сх. д. / 32.11000; 34.98000
Країна Ізраїль[1]
РегіонТель-Авів-Яфо
Карти розташування
Кесем (печера). Карта розташування: Ізраїль
Кесем (печера)

Мапа

CMNS: Кесем у Вікісховищі

Кесем (івр. קסם‎) — печера в Ізраїлі. Розташована біля Рош-га-Аїна[2], за 12 км на схід від Тель-Авіва.

Печеру виявлено в жовтні 2000 року, коли під час будівництва дороги зруйнувалось склепіння її стелі. У 2001 році в печері проведено екстрені розкопки. Надалі печеру огороджено, вона охороняється державою, розкопки в ній тривають[3].

Відкладення печери складаються з двох шарів, сягаючи завтовшки 7,5 метра. У великій кількості знайдено кременеві знаряддя (сокири, скребла, ножі)[4]. У печері виявлено сліди регулярного використання вогню: безліч обпалених роздроблених кісток тварин. Виявлено кістки лані (73—76 % знайдених зразків), зубра, коня, дикої свині, дикої кози, козулі, дикого осла, благородного оленя, черепахи і носорога. На відміну від стоянки ашельської культури поблизу моста дочок Якова, в Кесем не виявлено решток слонів[5]. Знахідки належать до ашельско-ябрудського культурного комплексу[en]. З 80 тис. зразків кісток до тих чи інших видів вдалося віднести близько 8,5 %, серед яких переважали рештки іранської лані (Dama cf. Mesopotamica). До печери мисливці приносили лише голови й кінцівки добутих тварин, іншу частину туші розділяли на місці вполювання тварин. Вивчивши пошкодження довгих кісток, вчені припустили, що мешканці печери харчувалися не тільки м'ясом, а й могли зберігати і пізніше харчуватися кістковим мозком і кістковим жиром ланей. Сліди різальних знарядь на п'ясткових кістках і кістках плесна відрізняються від тих, що залишаються за спроби зняти свіжу шкіру з кістки. Кістковий мозок діставали гострим предметом, що має площину, майже паралельну нахилу кістки. Зберігати кістки разом зі шкірою мешканці печери могли протягом 9 тижнів, отже вони менш залежали від щоденного полювання. Можливо, зникнення слонів змусило людей шукати інші джерела їжі, а також думати про її збереження[6]. У найдавніших відкладеннях, коли в печері жили Homo erectus, виявили десятки й сотні фрагментів черепашачих панцирів і кісток зі слідами термічної обробки і подряпаними різними ашельськими знаряддями праці. Це свідчить про те, що мешканці печери регулярно ловили і їли черепах, поєднуючи їхнє м'ясо з рослинною їжею і м'ясом парнокопитних, що підтверджує ізотопний склад їхніх зубів[7]. Можливо, тут проходив шлях розселення архаїчних людей з Африки по всьому Леванту. Для дроблення трубчастих кісток використовували доломітові кулі масою до кілограма — на них виявили залишки тваринного жиру і кісткової тканини[8].

За даними уран-торієвого датування[en], печеру заселено ще до 382 000 років тому (від 420 тис. до 360 тис. років тому). Печеру покинуто до 152 000 років, можливо, невдовзі після 207 000 років тому[9].

У печері знайдено кілька постійних і молочних зубів людини. Ці зуби (середньо плейстоценового віку) є давнішими, ніж більша частина знахідок гомінідів у Південно-Західній Азії. Три постійних нижніх зуби (C1-P4) знайдено в нижньому шарі. У цих зубів невеликі коронки, але корені зубів довгі й масивні. Три ізольованих постійних верхніх зуби (різець, ікло і третій моляр) і два ізольованих молочних зуби, знайдені у верхньому шарі, значно більші й мають деякі риси, які зближують їх із зубами гомінідів групи Схул-Кафзех[10]. Археологи з Тель-Авівського університету вважають, що ці зуби є найдавнішими рештками виду Homo sapiens[11][12], проте деякі риси зубів з Кесем можуть бути подібними з рисами зубів неандертальців. Це радше предки близькосхідних гомінідів групи Схул-Кафзех[13].

Свідчення неодноразового використання вогню людиною в печері Кесем протягом тривалого часу також належать до найдавніших[14][15]. Значна кількість обпалених кісток і помірно нагрітих земляних мас дозволяє припустити, що біля вогню проводився забій худоби і її переробка[16][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GeoNames — 2005.
  2. ↑ Возле Рош-Аина найден древнейший в мире очаг, возрастом 300 тысяч лет. Архів оригіналу за 14 Серпня 2021. Процитовано 21 Листопада 2020.
  3. ↑ Qesem Cave Project Excavations. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 28 квітня 2014.
  4. ↑ Gopher A, Barkai R, Shimelmitz R, Khalaily M, Lemorini C, Heshkovitz I, et al., (2005). Qesem Cave: An Amudian Site in Central Israel (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2012. Процитовано 28 квітня 2014.
  5. ↑ Своим происхождением гомо сапиенс обязан слонам?. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.
  6. ↑ Bone marrow storage and delayed consumption at Middle Pleistocene Qesem Cave, Israel (420 to 200 ka) [Архівовано 21 Листопада 2020 у Wayback Machine.], 2019
  7. ↑ а б Tortoises as a dietary supplement: A view from the Middle Pleistocene site of Qesem Cave, Israel [Архівовано 4 Липня 2021 у Wayback Machine.], 1 лютого 2016
  8. ↑ Ella Assaf et al. Shaped stone balls were used for bone marrow extraction at Lower Paleolithic Qesem Cave, Israel [Архівовано 8 Березня 2022 у Wayback Machine.], 2020
  9. ↑ Zimmer, Carl (December 29, 2010). «Oldest Homo sapiens fossil? Journalistic vaporware». Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.
  10. ↑ Найден древнейший Homo sapiens!!! Сенсация?. Архів оригіналу за 15 Вересня 2019. Процитовано 21 Листопада 2020.
  11. ↑ Did the first humans come out of Middle East?. Архів оригіналу за 26 Січня 2021. Процитовано 21 Листопада 2020.
  12. ↑ Did first humans come out of Middle East and not Africa? Israeli discovery forces scientists to re-examine evolution of modern man. Архів оригіналу за 9 Листопада 2020. Процитовано 21 Листопада 2020.
  13. ↑ Karen Hardy, Anita Radini, Stephen Buckley, Rachel Sarig, Les Copeland, Avi Gopher, Ran Barkai. Dental calculus reveals potential respiratory irritants and ingestion of essential plant-based nutrients at Lower Palaeolithic Qesem Cave Israel // Quaternary International (2015) 1-7. Архів оригіналу за 31 Травня 2019. Процитовано 21 Листопада 2020.
  14. ↑ 300,000-Year-Old Hearth Found. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  15. ↑ В Израиле обнаружены следы древнейшего очага. Архів оригіналу за 6 Липня 2017. Процитовано 21 Листопада 2020.
  16. ↑ Karkanas P., Shahack-Gross R., Ayalon A., et al. Evidence for habitual use of fire at the end of the Lower Paleolithic: site-formation processes at Qesem Cave, Israel // J. Hum. Evol. : journal. — 2007. — Vol. 53, no. 2 (8). — P. 197—212. — DOI:10.1016/j.jhevol.2007.04.002. — PMID 17572475 . Архівовано з джерела 28 Листопада 2019. Процитовано 21 Листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кесем_(печера)&oldid=39216680