Констанція Португальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанція Португальська
Народилася3 січня 1290(1290-01-03)[1][2]
Португальське королівство
Померла18 листопада 1313(1313-11-18)[1] (23 роки)
Саагун, Леон, Кастилія і Леон, Іспанія
ПохованняMonasterio de Sahagúnd
Країна Кастильська Корона
 Португальське королівство
Діяльністьрегентка
Знання мовіспанська
Титулroyal consort of Castiled
Посадарегент
Конфесіяхристиянство
РідБургундський дім
БатькоДініш I
МатиСвята Ізабела Арагонська
Брати, сестриAlfonso Sanchesd, Pedro Afonso, conde de Barcelosd і Афонсо IV
У шлюбі зФердинанд IV
ДітиEleanor of Castile IId і Альфонсо XI

Констанція Португальська (порт. Constança de Portugal, ісп. Constanza de Portugal, 3 січня 1290(12900103) — 18 листопада 1313, Саагун) — королева Кастилії та Леона. Старша дитина і єдина донька короля Португалії Дініша та його дружини Ізабели Арагонської, пізніше святої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Констанція була донькою португальського короля Дініша Землероба та його дружини Ізабели Святої. Вже 1291 року Дініш уклав із кастильським королем Санчо Сміливим договір, згідно з яким Констанція мала стати дружиною кастильського інфанта Фернандо. Згодом ця умова неодноразово підтверджувалася, і 1302 році у Вальядоліді було зіграно весілля[3].

У Кастилії юна королева поринула у світ придворних інтриг та феодальних чвар[4]. З іншого боку, вона виконувала доручення португальського двору. Під час Вальядолідського суду 1307 року, де Констанція не брала участі, Фердинанд IV намагався покласти край зловживанням дворянства, виправив систему правосуддя та пом'якшив податковий тиск на кастильців. Наступного року (1308) королева народила другу доньку, названу Констанцією на її честь. Донька померла в 1310 році у 2-річному віці і була похована у монастирі Санто-Домінго-ель-Реаль[a].

7 вересня 1312 року Фернандо IV помер в місті Хаен на 27-му році життя, і Констанція взяла участь у боротьбі за регентство за свого сина. Втім, королевою-матір'ю вона пробула недовго і померла за рік після чоловіка — 18 листопада 1313 року в Саагуні — на 24-му році життя[6]. Інфант Хуан та його прихильники погодилися, що королева Марія де Моліна стане опікуном малолітнього короля Альфонсо XI — сина Констанції.

Останки королеви Констанції були поховані в королівському монастирі Сан-Беніто-ін-Саагун, де був похований король Леона і Кастилії Альфонсо VI і кілька його дружин[6]. Її могилу знищила пожежа, від якої монастир постраждав у 1810 році, під час наполеонівського вторгнення під час Війни за незалежність Іспанії[7].

Діти

[ред. | ред. код]
  • Елеонора (1307–1359) — королева Арагона, дружина Альфонсо IV .
  • Констанція (1308–1310) — померла в дитинстві.
  • Альфонсо (1311–1350) — король Кастилії та Леона.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У 1869 році її останки були перенесені в крипту церкви Сан-Антоніо-де-лос-Алеманес, де й досі зберігалися.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  2. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. ↑ CASTILE in: Foundation for Medieval Genealogy by Charles Crowley [retrieved 10 June 2015].
  4. ↑ Benavides 1860, p. 193.
  5. ↑ Fernández Peña 2006, p. 894.
  6. ↑ а б Arco y Garay 1954, p. 280.
  7. ↑ Arco y Garay 1954, p. 281.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Arco y Garay, Ricardo del (1954). Sepulcros de la Casa Real de Castilla (spanish) . Madrid: Instituto Jerónimo Zurita. Consejo Superior de Investigaciones Científicas. OCLC 11366237.
  • Benavides, Antonio (1860). Memorias de Don Fernando IV de Castilla, 1ra. edición (spanish) . Madrid: Imprenta de Don José Rodríguez. OCLC 743667836.[недоступне посилання з 01.07.2019]
  • Colmeiro y Penido, Manuel (1883). Cortes de los antiguos Reinos de León y de Castilla (spanish) . Madrid: Establecimiento tipográfico de los sucesores de Rivadeneyra, impresores de la Real Casa. OCLC 2676066. Архів оригіналу за 15 вересня 2018.
  • Coria Colino, Jesús J. (1999). Reinado de Fernando IV (1295-1312), 1ra. edición (spanish) . Palencia: Aretusa. ISBN 84-605-9954-X.
  • Fernández Peña, María Rosa (2006). La Iglesia española y las instituciones de caridad, 1ra. edición (spanish) . Madrid: Ediciones escurialenses. с. 883—898. ISBN 84-89788-16-2.
  • Gaibrois Riaño de Ballesteros, Mercedes (1967). María de Molina, tres veces reina (spanish) . Madrid: Espasa Calpe. Colección Austral nº 1411. OCLC 470262789.
  • González Mínguez, César (1995). Fernando IV, 1295-1312, 1ra. edición (spanish) . Palencia: La Olmeda. ISBN 84-8173-027-0.
  • Loayza, Jofré de (1982). Crónicas de los Reyes de Castilla Fernando III, Alfonso X, Sancho IV y Fernando IV (1248-1305), 2da. edición (лат.) (ісп.). Murcia: Academia Alfonso X el Sabio, Colección Biblioteca Murciana de bolsillo Nº 27. ISBN 84-00-05017-7.
  • Mariana, Juan de (1855). Historia General de España (spanish) . Madrid: Imprenta y librería de Gaspar y Roig, editores. OCLC 8097245.
  • Menezo Otero, Juan José (2005). Reinos y Jefes de Estado desde el 712, 5ta. edición (spanish) . Madrid: Historia Hispana. ISBN 84-604-9610-4.
  • Núñez de Villaizán, Juan (1787). Francisco Cerdá y Rico (ред.). Crónica de D. Alfonso el Onceno de este nombre (spanish) . Madrid: Imprenta de D. Antonio de Sancha. OCLC 18433480.
  • Núñez de Villaizán, Juan (1977). Seminario Menéndez Pidal, Universidad Complutense de Madrid (ред.). Gran crónica de Alfonso XI, 1ra. edición (spanish) . Madrid: Editorial Gredos. ISBN 8460007979.
  • Valle Curieses, Rafael del (2000). María de Molina: el soberano ejercicio de la concordia: (1260-1321) (spanish) . Madrid : Alderabán. ISBN 84-95414-03-1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Констанція_Португальська&oldid=41880594