Координати: 46°7′51″ пн. ш. 32°46′5″ сх. д. / 46.13083° пн. ш. 32.76806° сх. д. / 46.13083; 32.76806

Красне (Скадовський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красне
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Скадовський район
Тер. громада Скадовська міська громада
Код КАТОТТГ UA65080150060040143
Облікова картка Красне 
Основні дані
Засноване 1806
Населення 3024
Площа 3,78 км²
Густота населення 800 осіб/км²
Поштовий індекс 75720
Телефонний код +380 5537
Географічні дані
Географічні координати 46°7′51″ пн. ш. 32°46′5″ сх. д. / 46.13083° пн. ш. 32.76806° сх. д. / 46.13083; 32.76806
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми Чорне море
Місцева влада
Адреса ради 75720, с. Красне, вул. Кобзаря, 3
Карта
Красне. Карта розташування: Україна
Красне
Красне
Красне. Карта розташування: Херсонська область
Красне
Красне
Мапа
Мапа

CMNS: Красне у Вікісховищі

Кра́сне (при заснуванні — Второприморське) — село в Україні, у Скадовській міській громаді Скадовського району Херсонської області. До 2020 центр Красненської сільської ради.

Населення становить 3024 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

На території Скадовського р-ну., багато поховальних пам'яток кочівників[1]. Поблизу Красного досліджено кургани з похованнями ямної, катакомбної та зрубної культур (знайдено антропоморфну стелу), впускними скіфськими, сарматськими та середньовічними кочівницькими похованнями; розкопано скіфський курган (розкопки Є. В. Черненка у 1975 році). На південно-західній околиці села та за 0,3 — 1,5 кілометра на схід, південний схід і захід від нього — десять курганів висотою 0,5 — 4 метри.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Красної волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, мешкало 1431 особа, налічувався 201 двір, існували православна церква, школа, 5 лавок та винний склад[2].

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» увійшло до складу Скадовської міської громади[3].

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни[4].

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3290 осіб, з яких 1558 чоловіків та 1732 жінки[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3024 особи[7].

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8][9]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 2 583 85,42 %
Російська 418 13,82 %
Інше 23 0,76 %
Разом 3 024 100,00 %

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Уродженкою села є Сидоренко-Малюкова Т. С. — композитор, музичний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.

Туризм

[ред. | ред. код]

Розміщення села поряд з Джарилгацькою затокою спонукало розвиток дитячих закладів. Дитячі оздоровчі заклади станом на 2015 рік [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.].

Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Крилатий» місткість 400 чол.
Дитячий спортивно-оздоровчий комплекс «Чемпіон» місткість 400 чол.
Дитячий оздоровчий табір «Сучасник» місткість 385 чол.
Дитячий заклад санаторного типу «Ювілейний» приватного багатопрофільного підприємства «Паритет» місткість 150 чол.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Археологія та стародавня історія Скадовського району [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  4. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  5. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]