Кулик-сорока (рід)
Кулик-сорока | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Мапа поширення куликів-сорок | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Кулик-сорока (Haematopus) — рід прибережних птахів ряду сивкоподібних, єдиний рід родини куликосорокових (Haematopodidae).
Латинська наукова назва Haematopus походить від двох грецьких слів — грец. αιμα — «кров», грец. πους — «ступня»
Кулики-сороки населяють морське узбережжя по всьомі світі, крім полярних регіонів та деяких тропічних районів Африки та Південно-Східної Азії. Два види трапляються у внутрішніх водоймах Євразії та Нової Зеландії.[1]
Тіло завдовжки 39-50 см, розмах крил 72-91 см, вага 520—820 г[2]. Забарвлення або повністю чорне, або верх тіла чорний (або темно-коричневий), а нижня частина тіла біла. Ноги червоні або світло-бежеві, призначені для ходіння по болоті. Дзьоб червоного кольору. Його розмір залежить від раціону конкретного виду — довгі та гострі дзьоби мають види, що живляться хробаками, а міцні та коротші дзьоби призначені для живлення молюсками і крабами[1]. Деякі види мають червоне навколоочне кільце.
Навколоводні птахи. Птахи внутрішніх регіонів живляться дощовими хробаками та личинками комах. Узбережні птахи полюють на молюсків, ракоподібних, поліхет, рідше на голкошкірих та дрібних рибок. У сезон розмноження моногамні і територіальні. Гніздиться влітку. Гніздо облаштовує на землі. У гнізді 1-4 яйця плямистого маскувального забарвлення. Насиджують обидва партнери. Інкубація триває 24-39 днів, залежно від виду. Деякі птахи можуть підкидувати свої яйця у гнізда мартинів (гніздовий паразитизм)[3].
З пліоценових відкладень Флориди описано вид Haematopus sulcatus (Brodkorb, 1955), який згодом визнаний синонімом Haematopus palliatus[4]. З міоценових відкладень Небраски описано близький до куликів-сорок рід Paractiornis.
Українська назва[5] | Біноміальна назва | Зображення |
---|---|---|
Кулик-сорока південний | H. ater Vieillot & Oudart, 1825 |
|
Кулик-сорока чорний | H. bachmani Audubon, 1838 |
|
Кулик-сорока чатемський | H. chathamensis Hartert, 1927 |
|
Кулик-сорока новозеландський | H. finschi Martens, 1897 |
|
Кулик-сорока австралійський | H. fuliginosus Gould, 1845 |
|
Кулик-сорока магеланський | H. leucopodus Garnot, 1826 |
|
Кулик-сорока довгодзьобий | H. longirostris Vieillot, 1817 |
|
Кулик-сорока канарський | H. meadewaldoi Bannerman, 1913 |
|
Кулик-сорока африканський | H. moquini (Bonaparte, 1856) |
|
Кулик-сорока євразійський | H. ostralegus Linnaeus, 1758 |
|
Кулик-сорока американський | H. palliatus Temminck, 1820 |
|
Кулик-сорока мінливобарвний | H. unicolor Forster, 1844 |
- ↑ а б Hockey, P (1996) Family Haematopodidae (Oystercatchers) in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Sargatal, J. (editors). (1996). Handbook of the Birds of the World. Volume 3: Hoatzin to Auks. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-20-2
- ↑ John B. Dunning Jr. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. с. 98. ISBN 978-0-8493-4258-5.
- ↑ Birds Dumping Eggs on the Neighbors. Sciencedaily.com. 3 червня 2011. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ Haematopus palliatus Temminick 1820 [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Fossilworks
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |