Кульовий сегмент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приклад кульового сегмента (зафарбований синім). Інша частина кулі також є кульовим сегментом

Кульови́й сегме́нт — частина кулі, відрізана від неї площиною[1]. Поверхнями кульового сегмента є сферичний сегмент і круг, утворений при перетині кулі площиною.

Якщо січна площина проходить через центр кулі, то такі кульові сегменти є однаковими і називаються півкулями.


Властивості тримірних фігур інколи ілюструють прикладами подібних алгебраїчних об'єктів, попри те що геометрично вони відмінні. Наприклад рівняння сфери та площини у тримірному просторі, за сталого значення однієї з координат чи проекції, відповідають рівнянням кола та прямої для двомірного випадку. Тому кажуть що круговий сегмент є двомірним випадком кульового сегмента. З тієї ж причини інколи розглядається багатовимірна, сфероїдна чи еліпсоїдна подоба.

Основні визначення[ред. | ред. код]

  • Основа кульового сегмента — це круг радіуса a, утворений при перетині кулі площиною.
  • Висота кульового сегмента (h) — найбільша відстань від січної площини (площини основи) до поверхні сегмента.
  • Залежність між радіусом основи і висотою кульового сегмента має вигляд
.

Об'єм кульового сегмента[ред. | ред. код]

Через його параметри[ред. | ред. код]

Якщо радіус основи сегмента дорівнює , висота сегмента — , тоді об'єм V кульового сегмента буде[2]

,

Вираз через радіус сферичного сегмента та висоту :

Двомірний випадок[ред. | ред. код]

Через радіус сегмента круга та висоту , чи з кутом та радіусом основи :

Останній вираз ілюструє простий зв'язок з об'ємом сектора та його конічною частиною , , . Для тримірного простору такий зв'язок менш очевидний, через те що подобою кута в радіанах є стерадіан, який пов'язаний із плоским аналогом більш складно.

Для довільної вимірності[ред. | ред. код]

- рекурентний зв'язок:

  • в явному вигляді

де

  • між сусідніми вимірностями

де

Розрахунок через інтегрування[ред. | ред. код]

За алгебраїчного використання, коли вираз є проміжним, чи для ілюстрації залежності від параметрів бувають корисні вирази у інтегральній формі:

- інтегрування через висоту

де .

- інтегрування через кут

де

Оптимізація під алгебраїчну простоту на кожному кроці не завжди є оптимальною, оперування загальними виразами може бути корисним у доведеннях через те що вони є параметрами для загальних інваріантів.

Площа сферичної поверхні кульового сегмента[ред. | ред. код]

Площа сферичної частини поверхні сегмента (сегмента сфери) дорівнює[2]

або

.

Параметри , і пов'язані співвідношеннями

,
.

Підстановка останньої залежності у перший вираз для обчислення площі дає рівняння

.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Кульовий сегмент» [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б Polyanin, Andrei D; Manzhirov, Alexander V. (2006), Handbook of Mathematics for Engineers and Scientists, CRC Press, с. 69, ISBN 9781584885023, архів оригіналу за 2 лютого 2017, процитовано 3 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]