Кіфі
Кі́фі (грец. κυ̑φι) — складна ароматична речовина, що вживалася в Стародавньому Єгипті для обрядових і медичних цілей.
Слово κυ̑φι (латинізована форма kyphi) є грецькою адаптацією дав.-єгип. kap-t («пахощі»), що утворене від кореня kap («пахнути», «куритися», «нагрівати», «горіти», «запалювати»)[1][2]. Цей корінь представлений і в індоєвропейських мовах, зі схожими значеннями: пор. санскр. कपि («пахощі»), грец. καπνός («дим»), лат. vapor («пара», «випари», «дим»)[3][4].
Згідно з Плутархом (De Iside et Osiride) і «Судою» (розділ Μανήθως), єгипетський жрець Манефон (бл. 300 до н. е.) написав посібник під назвою «Щодо приготування кіфі» (грец. Περὶ κατασκευη̑ϛ κυφίων), але жодного екземпляра цієї роботи не збереглося[5][6]. Три рецепти кіфі часів Птолемейської династії викарбувані на стінах храму Едфу і храму у Філах[7].
Грецькі рецепти кіфі записані Діоскоридом (De materia medica, I, 24), Плутархом (De Iside et Osiride, § 80) і Галеном (De antidotis, II, 2).[7]
Єгипетські рецепти кіфі містили по шістнадцять інгредієнтів кожний. Діоскорид згадує десять інгредієнтів, спільних для всіх рецептів, Плутарх — шістнадцять, Гален — п'ятнадцять. Число шістнадцять як кількість складових кіфі Плутарх обґрунтовує з математичного погляду.
Ідентифікація деяких інгредієнтів становить труднощі, наприклад, грецькі рецепти згадують ἀσπάλαθος, який римські автори описують як колючий чагарник (aspalathus), але науковці з цим не згодні, стверджуючи, що малася на увазі рослина з родини Метеликові (дрік, рокитник, віничник), Convolvulus scoparius,[7] і Genista acanthoclada[8]. Єгипетські рецепти перелічують назви рослин, ототожнення яких з якимись сучасними не уявляється можливим.
Приготування включало змішування інгредієнтів і їхнє варіння. Отриману речовину скочували в кульки, які використовували в курильницях, а також вживали внутрішньо при захворюваннях печінки й легень[7].
- мед
- вино
- родзинки
- мирра
- ягоди ялівця
- смикавець (грец. κύπειρος)
- терпентин (смола сосни чи терпентинного дерева, грец. ῥητίνη)
- aspalathus (грец. ἀσπάλαθος)
- каламус (дав.-єгип. kanen, івр. קָנֶה, грец. κάλαμος, лат. culmus)
- аїр (грец. σχοῖνος)
Окрім інгредієнтів, перелічених Діоскоридом, згадано ще 6:
До інгредієнтів, перелічених Діоскоридом, додано ще 5:
- коричник китайський
- кориця (може бути замінена кардамоном)
- шафран
- бдолах
- нард
Окрім інгредієнтів, згаданих Діоскоридом, єгипетські автори називають ще 6:
- ↑ E. A. Wallis Budge (1920), kap-t, Egytian Hieroglyphic Dictionary, т. 2, John Murray, с. 786b
- ↑ Heinrich Brugsch (1868), kep, kepu, Hieroglyphisch-demotisches Wörterbuch, т. 4, Hinrich, с. 1492
- ↑ August Fick (1871), kvap, kap, Vergleichendes Wörterbuch der Indogermanischen Sprachen (вид. 2nd), Vandenhoek & Ruprecht, с. 52
- ↑ Monier Williams (1872), कपि, A Sanskrit-English Dictionary, Clarendon Press, с. 202a
- ↑ E. A. Wallis Budge (1902), A History of Egypt, т. 1, Oxford University Press, с. 129
- ↑ Leonhard Schmitz (1849), MANETHO, у William Smith (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 2, Murray, с. 915a—916a
- ↑ а б в г Victor Loret (1887), Le kyphi, parfum sacré des anciens égyptiens, Journal asiatique, 10 (juillet-août): 76—132, архів оригіналу за 13 серпня 2017, процитовано 21 січня 2018
- ↑ Immanuel Löw (1881), Aramäische Pflanzennamen, Engelmann, с. 341