Лактанцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лактанцій
Народився240[1]
Roman Africad[2]
Помер320[3][4][1]
Трір[5]
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьписьменник, апологет, rhetorician
Сфера роботиапологетика, богослів'я і філософія
Мова творівлатина
Magnum opusDe mortibus persecutorumd

CMNS: Лактанцій у Вікісховищі
Перша сторінка з праці Лактанція «Божественні установи». Флоренція. 1420 рік

Луцій Цецилій Фірміан Лактанцій (240 — 320 роки) — визначний християнський латинський письменник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у м. Цирта (Нумідія) у поганській родині. Замолоду він викладав риторику в своєму рідному місті. Згодом на запрошення римського імператора Діоклетіана, Лактанцій став офіційним професором риторики у Нікомідії — тодішній резиденції імператора. З часом Лактанцій став учнем Арнобія, у 303 році прийняв християнство. Під час перебування у Нікомідії познайомився з майбутнім імператором Костянтином I. Після видання наказу імператора Діоклетіана, спрямованого проти християн, Лактанцій подав у відставку. Після цього він вів життя мандрівного вчителя. Після приходу до влади Костянтина Великого Лактанція знову запросили на державну службу. Він у 313 році став радником імператора, допомагав йому у питаннях віри та церкви, а у 317 році — вихователем імператорського сина Криспа. З цього часу він перебував із Криспом у м.Трір. Ймовірно там й помер у 320 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Лактанцій написав низку апологетичних робіт, в яких пояснював християнство з точки зору, яка була б прийнятною для освічених людей. З цього моменту таку форма викладення матеріалу стала основною при написанні творів з релігійної тематики, захисті християнської віри проти критики поган. «Божественні установи» Лактанція є одним з перших прикладів систематичного викладу християнської думки. Після смерті він вважався єретичним, але під час доби Ренесансу з'явився новий інтерес до праць Лактанція. За його красивий й чіткий стиль Лактанція прозвали християнським Цицероном.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Божественні установи». 303—311 роки.
  • «Про смерть переслідувачів». тут він доводить, що усі. хто переслідував християн, усі імператори та їх поплічники загибли страшною смертю.
  • «Божественні справи». 303—304 роки.
  • «Про гнів Бога».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Lactantius' role is examined in detail in Elizabeth DePalma Digeser, The Making of a Christian Empire: Lactantius and Rome, 2000. (англ.)