Координати: 61°31′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 61.517° пн. ш. 30.200° сх. д. / 61.517; 30.200

Лахденпохья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лахденпохья

Герб
Герб

Координати 61°31′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 61.517° пн. ш. 30.200° сх. д. / 61.517; 30.200

Країна  Росія
Адмінодиниця Lakhdenpokhskoye urban settlemend
Дата заснування 1600
Площа 9 км²
Висота центру 10 м
Населення 7787 осіб (1959)[1],
7944 осіб (1970)[2],
9541 осіб (1979)[3],
10 429 осіб (1989)[4],
10 600 осіб (1996)[5],
10 400 осіб (1998)[5],
10 300 осіб (2000)[5],
10 200 осіб (2001)[5],
8751 осіб (2002)[6],
8500 осіб (2005)[5],
8400 осіб (2006)[5],
8300 осіб (2007)[5],
8300 осіб (2008)[5],
8173 осіб (2009)[7],
7813 осіб (2010)[8],
7800 осіб (2011)[5],
7716 осіб (2012)[9],
7667 осіб (2013)[10],
7539 осіб (2014)[11],
7512 осіб (2015)[12],
7493 осіб (2016)[13],
7449 осіб (2017)[14],
7294 осіб (2018)[15],
7158 осіб (2019)[16],
7050 осіб (2020)[17],
5952 осіб (2021)[18],
5855 осіб (2023)[19]
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 81450
Поштовий індекс 186730
GeoNames 537147
OSM ↑1020802 ·R (Lakhdenpokhskoye urban settlemen)
Офіційний сайт lahdenpohya-adm.ru
Лахденпохья. Карта розташування: Росія
Лахденпохья
Лахденпохья
Лахденпохья (Росія)
Мапа

Лахденпо́хья або Ла́хденпохья (до 1918 — Якімварська станція, станція Якимвара; також станція Лахденпохья; фін. Lahdenpohja) — місто (з 1945 року) в Росії в складі Республіки Карелія, розташоване в Північному Приладожжі. Адміністративний центр Лахденпохського району утворює Лахденпохське міське поселення.

Історична місцевість проживання карельських ладожан в Якимварській затоці, що отримала свою назву на згадку про шведського полководця Якоба Делагарді. Спочатку входила в Кірьязький цвинтар Новгородської землі; з часів Смутного часу до закінчення Північної війни місцевість переходила з рук до рук. У царську епоху з XIX століття — населений пункт у Виборзькій губернії, транспортний вузол Сердобольського поштового тракту. Після революції 1917 року аж до Зимової війни Якимварська станція входила до складу незалежної Фінляндії; за підсумками Другої Світової війни, увійшла до складу РРФСР і проголошена містом.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на березі Якимварської затоки Ладозького озера на річці Аура-йоки.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші сліди перебування людини у цих краях датуються близько 2000 року. до нашої ери.

До 800-1100 років з'явилися перші селища, на узбережжі Ладозького озера були побудовані фортеці.

У 1323 році територія нинішнього Лахденпохського району стала частиною Кірьязького цвинтаря Новгородської республіки, який наприкінці XV ст. разом з іншими новгородськими землями увійшов до складу Російської держави.

Згідно з умовами Столбовського договору в 1617 році, територія Кірьязького цвинтаря увійшла до складу Шведського королівства.

У 1721 р., в результаті Північної війни, територія району була звільнена російськими військами і знову приєднана до Росії.

З 1809 року територія у складі Великого князівства Фінляндської Російської імперії.

У складі Фінляндії

[ред. | ред. код]

З 1918 (після проголошення незалежності Фінляндії) до закінчення Радянсько-фінської війни 1939-1940 Лахденпохья — кунта (муніципалітет або волость Фінляндії).

До 1924 р. місто називалося Сієклахті (відомо з 1600 р.), входив до складу селища Яккіма.

У 1920—1930 pp. розвивалися деревообробні комбінати, будувалися лісопильні та целюлозні заводи. На базі промислового підприємства АТ «Лаатокан Пуу» з'явилося селище Лахденпох'я; 1924 р. селище набуло статусу селища міського типу.

В 1925 Держрада Фінляндії затвердила створення в Лахденпох'ї фанерного комбінату зі статутним капіталом 5 млн марок[20].

У роки радянсько-фінських воєн 1939-1940 і 1941-1944 р. м.

[ред. | ред. код]

За підсумками Радянсько-фінської війни (1939-1940) Лахденпохья відійшла до СРСР відповідно до умов Московського мирного договору 1940; включена до складу Карело-Фінської РСР. Фінляндією було здійснено евакуацію фінського населення всього Північного Приладожжя.

Торішнього серпня 1941 року під час Другої світової війни (Радянсько-фінська війна (1941—1944)) фінські війська вийшли до Ладоги і опанували Яаккимой і Лахденпохьей. У міру просування лінії фронту частина фінських жителів змогла повернутися з евакуації ще до 1942 року. У 1942 р. у свої будинки повернулося понад 70% жителів кунти Лахденпох'я. Радянська історична наука вважає Лахденпохью окупованою фінськими військами з вересня 1941 по вересень 1944 року.

Після Московського перемир'я 1944 Лахденпохья знову відійшла до СРСР, її знову покинуло фінське населення.

У складі СРСР

[ред. | ред. код]

Після переходу Лахденпох'ї до СРСР у будівлі лютеранської кірхи був табір військовополонених.

У 1956—91 рр. Лахденпохья — місто у складі Карельської АРСР. Лютеранську церкву використовували як гуртожиток, та був склад міськторгу. У 1977 р. церква згоріла.

Пострадянський період

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років до руїн кірхи було повернуто два гранітні блоки пам'ятника місцевим фінським воїнам, які загинули 1918 р., встановлено пам'ятний хрест.

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Руїни лютеранської церкви парафії Яккіма (Лахденпохський район)]]
    Руїни лютеранської церкви парафії Яккіма (Лахденпохський район)]]
  • Каплиця Св. Великомученика Валентина, 2004 р.
    Каплиця Св. Великомученика Валентина, 2004 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  2. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  3. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.php — Демоскоп Weekly.
  4. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
  5. ↑ а б в г д е ж и к Народная энциклопедия «Мой город». Лахденпохья
  6. ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
  7. ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
  8. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/Documents/Vol1/pub-01-11.xlsx — Росстат.
  9. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2012/bul_dr/mun_obr2012.rar
  10. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
  11. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  12. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  13. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
  15. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Москва: Росстат, 2018.
  16. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
  17. ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
  18. ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  19. ↑ https://rosstat.gov.ru/compendium/document/13282 — Росстат, 2023.
  20. ↑ Lahdenpohja. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 22 березня 2010.

Література

[ред. | ред. код]
  • Нейкен Л. Л. Лахденпох'я. - Петрозаводськ: "Карелія", 1989 - 96 с.: Іл. - (Міста та райони Карелії).
  • Лахденпохья: Рік. указ. літ. / Держ. Публ. б-ка КАСР; Стан: Л. Л. Нейкен, Л. С. Баранович. - Петрозаводськ: Би. і., 1991. - 35 с. - (Міста Карелії).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лахденпохья