Ложечниця польська
| Ложечниця польська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Ложечниця (Cochlearia) |
| Вид: | Ложечниця польська (C. polonica)
|
| Біноміальна назва | |
| Cochlearia polonica | |
Ложечниця польська (лат. Cochlearia polonica) — вид квіткових рослин з родини капустяних (Brassicaceae).
Таксономія[ред. | ред. код]
Ложечниця польська — польський ендемік, що утворюється стрибкоподібно в результаті диплоїдної поліплоїдизації (див.Плоїдність) вихідного таксона. Найближчим вважається вихід таксоном ложечниця піренейська (Cochlearia pyrenaica DC. (2n = 6)). В результаті гексаплоідизації у ложечниці польської помножилась кількість хромосом до 2n = 36.
У Червоній книзі України як Cochlearia polonica Frohl. подано таксони ложечниці, знайдені у весняних районах верхнього Бугу[1]. Таксономічний статус цього таксона був перевірений після каріологічних дослідженнях, в результаті яких було встановлено, що це, однак, ложечниця піренейська. Спорідненою до ложечниці піренейської і подібно до ложечниці польської, гексаплоїдальним таксони є ложечниця баварська Cochlearia bavarica (2n = 36), однак морфологічно відрізняється від цього ендеміту і виникла по-іншому — в результаті гібридизації ложечниці лікарської C. officinalis і ложечниці піренейської[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Ложечниця польська росла колись виключно в районі Блендувської пустелі і міста Олькуш на районах джерельних районах і у верхів'ях потоку Біла (і її притоках: Крута, Мильна, Лісна), що становлять ліву притоку річки Біла Пшемша, а також у приближній Поніковській печері. Вся територія її первісної розповсюдження становила декілька квадратних кілометрів.
Через видобуток корисних копалин (що проводились шахтою Мачкі-Бур (пол. «Maczki-Bór») у копальнях «Поможани» (пол. «Pomorzany»)) ці території були осушені, внаслідок чого зникли природні об'єкти. Однак рослина вчасно була інтродукована в інші місця в регіоні. Найчисельніша популяція зростає на джерелах потоку річки Центурія (пол. Centuria) (права притока Білої Пшемші) поблизу села Гуткі-Канкі (пол. Hutki-Kanki). Менш численні на джерелах Верциці (пол. Wiercica) неподалік села Золотий Потік (пол. Złoty Potok) і річки Раєчниці (пол. Rajecznicy) біля села Олудзи (пол. Ołudzy)[3]. Загалом було здійснено декілька спроб інтродукції також за межами району Шльонсько-Краківської височини, проте більшість з них закінчилася невдачею, і рослини в нових місцях прожили лише декілька років[4].
Морфологія[ред. | ред. код]
Стебло заввишки 15-50 см.
Листя — каштанові довгострокові нефрони, ниркоподібні, і сидячі листя сидячі, яйцеподібні, з сидячою основою.
Цвіт — білий, 4-пелюстковий, росте на дуже тонких квітконосах. Має довжину 5,5-9,5 мм, а його бічні нерви з'єднують один з одним, створюючи на кожній стороні головного нерва два або більше ділянок.
Плід — еліпсоїдний або яйцеподібно-еліпсоїдний стручок, найширший в 1/3-1/2 своєї довжини. На відміну від інших видів ложечниці не є сильно роздутим і зазвичай не перевищують 8 мм, а його ширина не перевищує 4,5 мм. Нервація погано видна. Насіння довжиною 1,5-2 мм, вербукоза, висота бородавок однакова або трохи менше їх ширини.
Біологія та екологія[ред. | ред. код]
Розвиток
Дворічна рослина, гемікриптофіт (див.Життєві форми рослин). Цвіте з квітня по червень. Розмножується переважно генеративно (насінням).
Росте на холодних піщаних джерелах.
Фітосоціологія
Види, характерні для Ass. Cochlearietum polonicae[5].
Генетика
Кількість хромосом 2n=36.
Загроза та охорона[ред. | ред. код]
Рослина охоплена суворою охороною в Польщі. Вона також захищена Бернською конвенцією та Оселищною директивою. Внаслідок загрози природних об'єктів через зниження підземних вод та висихання джерел, у 1970 році десяток рослин з умираючого природного середовища були перенесені на альтернативні території з подібними умовами (захист лат. ex situ). Рослина прижилася на нових територіях і росте на них і донині. Загрозою для рослин на цих ділянках є скорочення водних ресурсів навколо цих ареалів. Через невеликі площі зайнятих ареалів, навіть невеликі збурення небезпечні, наприклад, проникнення на ділянку, розорювання землі дикими кабанами або квадроциклами[4].
Категорії небезпеки виду: Категорія загроз у Польщі згідно з Червоним списком рослин і грибів Польщі (2006) [8]: EW (вимерлих і втрачених у природних положеннях); 2016: EW (вимерлий у дикому стані) [9] . Категорія загроз у Польщі згідно з польською Червоною книгою рослин [10]: EW (вимерлий у дикому вигляді, вимерлий в природі).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ praca zbiorowa (2002). Korytarz ekologiczny doliny Bugu (PDF) (пол.). Процитовано 7 stycznia 2008.
- ↑ M. Koch. Genetic differentiation and speciation in prealpine Cochlearia: Allohexaploid Cochlearia bavarica Vogt (Brassicaceae) compared to its diploid ancestor Cochlearia pyrenaica DC. in Germany and Austria. „Plant Systematics and Evolution”. 232 (1-2): 35-49, 2002. ISSN 0378-2697.
- ↑ Róża Kaźmierczakowa: 2109 Cochlearia polonica E.Fröhlich Warzucha polska. W: Poradniki ochrony siedlisk i gatunków – podręcznik metodyczny. Barbara Sudnik-Wójcikowska, Hanna Werblan-Jakubiec (red.). T. 9: Gatunki roślin. Warszawa: Ministerstwo Środowiska, 2004, ss. 100-103. ISBN 83-86564-43-1.
- ↑ а б Elżbieta Cieślak, Róża Kaźmierczakowa, Michał Ronikier. Cochlearia polonica Frohl.(Brassicaceae), a narrow endemic species of southern Poland: history of conservation efforts, overview of current population resources and genetic structure of populations. „Acta Societatis Botanicorum Poloniae”. 79 (3), ss. 255-261, 2010. doi:10.5586/asbp.2010.033 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ Władysław Matuszkiewicz: Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14439-4.
Література[ред. | ред. код]
- Róża Kaźmierczakowa: Cochlearia polonica E.Fröhl. Warzucha polska W: Poradniki ochrony siedlisk i gatunków – podręcznik metodyczny. Gatunki roślin. Praca zbiorowa pod red. Sudnik-Wójcikowskiej B. i Werblan-Jakubiec H. Tom 9. Warszawa: Ministerstwo Środowiska, 2004. ISBN 83-86564-43-1.
- Lucjan Rutkowski: Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14342-8.
- Władysław Szafer, Stanisław Kulczyński: Rośliny polskie. Warszawa: PWN, 1953.
- Halina Piękoś-Mirkowa, Zbigniew Mirek: Rośliny chronione. Warszawa: Multico Oficyna Wyd., 2006. ISBN 978-83-7073-444-2.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|