Лудовіко Антоніо Мураторі
| Лудовіко Антоніо Мураторі | |
|---|---|
| італ. Ludovico Antonio Muratori | |
 | |
| Псевдоніми | Lamindo Pritanio[1], Leucoto Gateate |
| Народився |
21 жовтня 1672[2][3][…] Віньйола, Провінція Модена, Емілія-Романья |
| Помер |
23 січня 1750[2][3][…] (77 років) Модена, Емілія-Романья[5] |
| Поховання | Chiesa di Santa Maria della Pomposad |
| Діяльність | історик, письменник, католицький священник, бібліотекар, архівіст, філософ, нумізмат |
| Alma mater | University of Modena and Reggio Emiliad |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Аркадська академія Академія делла Круска |
| Нагороди | |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Лудовіко Антоніо Мураторі у Вікісховищі | |
Лудовіко Антоніо Мураторі (італ. Ludovico Antonio Muratori; 1672—1750) — священик, куратор бібліотеки Есте в Модені і Амброзіанської бібліотеки, найбільший історіограф свого часу. Автор численних праць з церковної історії і першовідкривач Мураторієвого канону, він сприяв розвитку вчення про історичну критику.
З приводу суперечки герцога Моденського з папою про право володіння містами Комаккьо і Феррара Мураторі видав ряд вчених досліджень, важливих для історії світської влади пап. Він вів велике листування, в тому числі з кількома понтифіками, яке було опубліковано.
Виступив як ініціатор публікації фундаментального зводу хронік і творів з історії Італії «Rerum Italicarum scriptores», підготувавши і відредагувавши його перші 25 томів, що виходили з 1723 по 1751 рік у Мілані.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118844520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Мураторі Лудовіко Антоніо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 338. — ISBN 978-966-439-921-7.
