Координати: 47°06′36″ пн. ш. 37°38′12″ сх. д. / 47.110083333333° пн. ш. 37.636527777778° сх. д. / 47.110083333333; 37.636527777778
Очікує на перевірку

Лівобережний район (Маріуполь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лівобережний район)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лівобережний район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Маріуполь
Утворений: 1939
Населення: 122175 (1 січня 2011)
Площа: 35.568 км²
Густота населення: 3434.9 осіб/км²
Географічні координати: 47°06′36″ пн. ш. 37°38′12″ сх. д. / 47.110083333333° пн. ш. 37.636527777778° сх. д. / 47.110083333333; 37.636527777778
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 87500, Донецька область, Маріуполь, просп. Перемоги, 16, 22-21-89
Вебсторінка: Сторінка на сайті Маріупольської міськради
Голова районної ради: Степанов Володимир Володимирович
Мапа
Мапа

Лівобере́жний райо́н (до 2016 року — Орджонікідзевський) — район на сході Маріуполя (з 1939 р.[1]), на лівобережжі Кальміусу.

Відокремлений від решти Маріуполя промисловою зоною комбінатів «Азовсталь» та «Маркохім». Великий спальний район «Східний». Харчові підприємства, промисловість будівельних матеріалів. Район — один із найчистіших у Маріуполі.

Мікрорайони

[ред. | ред. код]
  • «Східний»
  • «Ленінградський»
  • 2 дільниця
  • 3 дільниця
  • «Веселка» («Союз»)
  • 6 дільниця
  • Часний сектор
    • Першомайськ
    • Новий Першомайськ
    • Хатастрой
    • Вечірній
  • Найденівка
  • Ляпіно

Топоніміка

[ред. | ред. код]

Лівобережний район міста Маріуполь, знаходиться на лівому березі річки Кальміус, що і знайшло відображення у назві.

Райони Лівобережного району міста-героя України Маріуполя

Історичні поселення

[ред. | ред. код]
  • Успенівка
  • Найдьонівка
  • Калинівка
  • селище Троїцький
  • Бузинівка — поселення знищили, позаяк за часів СРСР її земельну ділянку відвели під забудову заводу Азовсталь[2].
  • Ляпіно (Маріуполь) — історичне поселення та острів на східному узбережжі міста Маріуполь. Починалось як німецька колонія у Приазов'ї ще наприкінці 19 століття[3]. Німецькі поселенці давно асимілювались з українцями та росіянами. Головним було вирощування сільськогосподарських рослин та овочівництво.

У поселенні вибудували кузню, ферми, насадили сади та виноградники. Острів Ляпіно — єдиний острів в цьому районі. Колись на острові жили прихильники радіо, що спромоглися створити радіомарафон «Острова України»[4]. Неподалік розташовані штучні затоки — місцева назва Бакаї. Вони виникли на місцях значного видобутку дрібного піску, котрий пішов як будівельний матеріал при спорудженні заводу Азовсталь[4].

Тривалий час поселення та хутори на Лівому березі формально належали Донському війську. Численні переділи земель закінчилися за часів УРСР у 1920 році. Землі відійшли до міста Маріуполь, де і розпочалось будівництво індустріального заводу згідно урядового рішення 1930 року[2]. 7 листопада 1930 року заклали фундамент доменної печі № 1 на заводі «Азовсталь»[2].

Поряд із заводом розпочалось будівництво першого радянського поселення, котре так і називали Азовсталь. Поселення розпочиналось із самозахоплення земель і виникали землянки без жодного благоустрою. Разом з виникненням самозахоплених земельних ділянок Аджахи на правому березі Кальміусу в Маріуполі виникли перші нетрі.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення району становило 127146 осіб, із них 14,08 % зазначили рідною мову українську, 85,46 % — російську, 0,12 % — циганську, 0,08 % — грецьку, 0,06 % — білоруську, 0,05 % — вірменську, 0,02 % — молдовську та болгарську, а також єврейську, польську, німецьку, гагаузьку, румунську та словацьку мови[5].

Головні вулиці району

[ред. | ред. код]
Храм святого Архістратига Михаїла
Морський бульвар

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Освіта і наука

[ред. | ред. код]
  • Маріупольський будівельний коледж (раніше Будівельний технікум, пр. Свободи, 90))
  • Маріупольський професійний ліцей (вул. Воїнів-Визволителів, 8)
  • Школа-ліцей інформаційних технологій № 69
  • Загальноосвітня школа № 68
  • Загальноосвітня школа I—III ступенів № 57
  • Загальноосвітня школа № 56
  • Загальноосвітня школа № 55
  • Загальноосвітня школа № 48
  • Школа-ліцей № 14
  • Загальноосвітня школа № 10
  • Спеціалізована (корекційна) школа I—III ступенів № 5
  • ДЮСШ № 3

Спорт

[ред. | ред. код]
  • Стадіон «Азовсталь», заводу Азовсталь (вул. Ломізова, 2)
  • Льодова арена (пр. Перемоги)

Лікарні

[ред. | ред. код]
  • Міська лікарня № 4 (Лікувальний пров., 4)

Пошта

[ред. | ред. код]
  • Поштове відділення № 87522 (вул. Зої Космодем'янської, 136)
  • Поштове відділення № 43 (87522) (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 105)
  • Поштове відділення № 3 (пр. Перемоги, 10)
  • Поштове відділення № 8 (пр. Перемоги, 109)
  • Поштове відділення № 21(вул. Київська, 49)

Банки

[ред. | ред. код]

Торгівля

[ред. | ред. код]

Паркові зони району

[ред. | ред. код]

Промислові підприємства

[ред. | ред. код]
  • Металургійний комбінат «Азовсталь»;
  • Завод «Азовзалізобетон»;
  • Маріупольський м'ясокомбінат — не функціонує;
  • Маріупольський графітовий комбінат — «Маркограф» (вул. Станіславського, 9);
  • Завод ізоляційних матеріалів — «ЗІМ» (вул. Станіславського, 1);
  • ЗЗБВ — завод залізобетонних виробів;
  • Завод металоконструкцій «Ольміс-Сталькон» (вул. Станіславського, 5);
  • Завод «Хімпласт» (вул. Таганрозька, 76);
  • Маріупольський хлібозавод.

Міський транспорт

[ред. | ред. код]

Релігія

[ред. | ред. код]

На території району розташований православний собор Архистратига Михайла (РПЦвУ), на подвір'ї якого є пам'ятник митрополиту Ігнатію.

На Морському бульварі (будинок № 44) розміщується баптистська церква Христа Спасителя. Серед протестантських осередків можна також назвати Церков Христову Лівобережну (пр. Перемоги, 50) та Церков Добрих Змін Лівого берега (вул. Пашковського, 43А).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 28 (51). — 20 серпня. — С. 4.
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 11 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. газета Приазовский рабочий от 9.10.2014 г
  4. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 11 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 31 березня 2014.