Магніфікат
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Магні́фікат (лат. magnificat — звеличує, величає) — католицький гімн, у якому висловлюється радість з приводу народження Сина у Діви Марії. Написаний на текст Євангеліє від Луки (Лк. 1:46-55). Входить до складу вечірні. Спочатку магніфікат — це псалом, пізніше — багатоголосний, радісний, тріумфальний твір для солістів, хору і оркестру (наприклад, у К. Монтеверді, О. ді Лассо, А. Вівальді, Й.С. Баха та ін.).
Текст[ред. | ред. код]
Латинський текст
- Magnificat anima mea Dominum;
- Et exultavit spiritus meus in Deo salutari meo,
- Quia respexit humilitatem ancillae suae;
- ecce enim ex hoc beatam me dicent omnes generationes.
- Quia fecit mihi magna qui potens est, et sanctum nomen ejus,
- Et misericordia ejus a progenie in progenies timentibus eum.
- Fecit potentiam brachio suo;
- Dispersit superbos mente cordis sui.
- Deposuit potentes de sede, et exaltavit humiles.
- Esurientes implevit bonis, et divites dimisit inanes.
- Sucepit Israel, puerum suum, recordatus misericordiae suae,
- Sicut locutus est ad patres nostros,
- Abraham et semeni ejus in saecula.
Переклад І. Огієнка
- Величає душа моя Господа,
- і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
- що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
- бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
- і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
- Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
- Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
- удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
- Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
- як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
Переклад І. Хоменка
- Величає душа моя Господа
- і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
- бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
- Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
- Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
- Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
- Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
- наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
- Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
- як обіцяв був батькам нашим - Авраамові і його потомству повіки.
Джерело[ред. | ред. код]
Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Посилання[ред. | ред. код]
Євангеліє від Луки у перекладі І. Хоменка.
| |||||||||||||||||
|
