Координати: 50°9′34″ пн. ш. 26°16′8″ сх. д. / 50.15944° пн. ш. 26.26889° сх. д. / 50.15944; 26.26889
Очікує на перевірку

Мала Боровиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Боровиця
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Білогірська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68060030370095819
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 302
Площа 0,117 км²
Густота населення 2581,2 осіб/км²
Поштовий індекс 30210
Телефонний код +380 3841
Географічні дані
Географічні координати 50°9′34″ пн. ш. 26°16′8″ сх. д. / 50.15944° пн. ш. 26.26889° сх. д. / 50.15944; 26.26889
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Місцева влада
Адреса ради 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір'я, вул. Шевченка, 44
Карта
Мала Боровиця. Карта розташування: Україна
Мала Боровиця
Мала Боровиця
Мала Боровиця. Карта розташування: Хмельницька область
Мала Боровиця
Мала Боровиця
Мапа
Мапа

Мала́ Боро́виця — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 192 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малоборовицька сільська рада, якій були підпорядковані села Загребля, Заріччя, Зіньки та Карпилівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка 1591 рік.

Згідно опису володінь Анни Острозької, складеного 2 червня 1654 р., давніше в с. Мала Боровиця (Borowica Mala) з фільварком було 7 волок і 24 підданих, нині лишилось 5 підданих. Млинок з 1 каменем і ступою; другий млинок спустошений

У 1906 році село Перерославської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 29 верст, від волості 8. Дворів 58, мешканців 342[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 297 98.34%
російська 5 1.66%
Усього 302 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народився Омельчук Григорій Купріянович (нар.1920 — пом.1983) — Герой Радянського Союзу, командир батальйону, 1317-го стрілецького полку, капітан.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2019.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]