Мещеряков Володимир Миколайович (політик)

Мещеряков Володимир Миколайович
Народився	23 квітня (5 травня) 1885 Расказово, Розсказовська волостьd, Тамбовський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	1946 Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький політехнічний інститут
Знання мов	російська
Членство	Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія	РСДРП(б)

Володи́мир Микола́йович Мещеряко́в (23 квітня 1885(18850423), село Розсказово Тамбовського повіту Тамбовської губернії, тепер місто Тамбовської області, Російська Федерація — 1946, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, дипломат, народний комісар земельних справ УСРР. Член ВЦВК кількох скликань. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1925—1927 роках. Член ЦК КП(б)У з 6 березня 1919 по 17 березня 1920 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У з 6 березня по 2 серпня 1919 року, кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У з 2 по 24 серпня 1919 року.

Життєпис

Походив з родини доглядача міської лікарні Тамбова. З огляду на бідність родини засоби на освіту здобував уроками та переписуванням казенних паперів. Після закінчення навчання в Тамбовському реальному училищі поступив на механічне відділення Петербурзького політехнічного інституту. Член РСДРП(б) з 1905 року, був ув'язнений в ізоляторі «Хрести», Шліссельбурзькій фортеці, висланий на вічне поселення до Манзурської волості Верхоленського повіту Іркутської губернії (Сибір).

На засланні перебував до 1911 року, згодом втік за кордон та оселився в Парижі (Франція), де познайомився з Володимиром Леніним.

Після Лютневої революції повернувся до Петрограда, член Рождественської районної ради міста та відповідальний організатор Рождественського районного комітету РСДРП(б) Петрограда. У липні 1917 року став головою Спілки вантажників Виборзького району Петрограда та відповідальним організатором Виборзького районного комітету РСДРП(б). Займався створенням в місті загонів Червоної гвардії. Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді.

У 1918 році — секретар та член колегії Народного комісаріату землеробства РРФСР.

1919 року — народний комісар земельних справ УСРР. Виступає спільно з головою РНК УСРР Х.Раковським і секретарем ЦК КП(б)У Пятаковим ініціатором галоповано пришвидшеного запровадження «хлібних фабрик» — радгоспів і сільськогосподарських комун.

Керівні діячі КП(б)У під час українсько-більшовицької війни. Зліва направо: Олександр Хмельницький, Мойсей Рухимович, Мойсей Грановський, Володимир Юдовський, Климент Ворошилов, Володимир Мещеряков, Микола Подвойський, Анжеліка Балабанова, Християн Раковський, Микола Скрипник, Володимир Затонський.

Земельна політика в його виконанні була аж такою непопулярною і антиселянською, що стала однією із складових, котрі призводили до збройних виступів українського селянства проти радянської влади. Влітку 1919 її вимушено визнало хибною ЦК РКП(б). У 1919 році також був начальником селянської секції політичного управління 12-ї армії РСЧА.

У листопаді 1919 — 1920 року — голова виконавчого комітету Новгородської губернської ради. З грудня 1919 по березень 1920 року — відповідальний секретар Новгородського губернського комітету РКП(б).

У травні 1920 — січні 1921 року — голова Тамбовського губернського комітету РКП(б). У 1921 році — заступник голови виконавчого комітету Тамбовської губернської ради; уповноважений ВЦВК та ЦК РКП(б) у Симбірську.

У листопаді 1921 — червні 1922 року — відповідальний секретар Симбірського губернського комітету РКП(б).

У червні 1922 — 1928 року — заступник начальника Головного управління політичної освіти (Головполітпросвіту) Народного комісаріату освіти РРФСР та член колегії Народного комісаріату освіти РРФСР.

У 1928—1930 роках — заступник завідувача відділу роботи на селі ЦК ВКП(б).

У 1930 році працював у Повноважному представництві СРСР у Франції, з 1930 по 1931 рік — у Повноважному представництві СРСР у Швеції. У травні 1931 — 1936 року — 1-й секретар Місії СРСР у Норвегії

Член ВЦВК кількох скликань та делегат партійних з'їздів, член центральної лічильної комісії 14-го з'їзду ВКП(б). 1936—1937 роки — генеральний консул СРСР у вільному місті Данциг. З 1937 року працював в апараті ЦК ВКП(б).

Помер у 1946 році. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

Джерела та література

• І. В. Хміль. Мещеряков Володимир Миколайович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 633. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

• Інститут історії [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.istoriacccr.ru/meszeryakov_vladimir.html [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• http://www.knowbysight.info/1_rsfsr/05086.asp [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]