П'ятаков Юрій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій (Георгій) Леонідович П'ятаков
Юрій (Георгій) Леонідович П'ятаков

Emblem of the Ukrainian SSR.svg 1-й Секретар ЦК КП(б)У FlafUSRR.gif
Час на посаді:
12 липня 1918 — 9 вересня 1918
Попередник посада щойно заснована
Наступник Серафима Гопнер

FlafUSRR.gif 2-й Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
Час на посаді:
28 листопада 1918 — 6 січня 1919
Попередник Християн Раковський
Наступник посада щойно скасована; він сам як Глава РНК УРСР

FlafUSRR.gif Глава РНК УРСР
Час на посаді:
6 січня 1919 — 29 січня 1919
Попередник посада щойно заснована; він сам як Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
Наступник Християн Раковський

Голова Держбанку СРСР
Час на посаді:
19.04.1929 — 18.10.1930

Народився 6 (18) серпня 1890(1890-08-18)
селище Мар'їнського цукрозаводу, Черкаський повіт, Київська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 30 січня 1937(1937-01-30) (46 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянин
Політична партія ВКП(б)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

П'ятако́в Ю́рій (Гео́ргій) Леоні́дович (6 (18) серпня 1890(18900818), селище Мар'їнського цукрозаводу, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 30 січня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — революціонер, більшовицький державний діяч. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України.

Організатор червоного терору у Криму у 1920 році силами ЧК.

Жертва сталінських репресій.

Біографія[ред.ред. код]

Син російського дворянина-цукрозаводчика Леоніда Тимофійовича П'ятакова. Народився в селищі Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської губернії.

Вивчав економіку в Петербурзькому університеті та в Західній Європі. Починав політичну діяльність як анархіст. За участь у студентському большовицькому русі був засланий у Сибір. У 1915–1919 роках полемізував з Леніном у національному питанні; «люксембурґіянець», за визначенням Леніна, російський шовініст — за Володимиром Винниченком.

На перших демократичних (всенародних) виборах у Київську міську думу, що відбулися 23 липня (5 серпня) 1917 року, був обраний гласним за списком РСДРП(б)[1]. У 1917 році голова більшовицького комітету в Києві й член Української Центральної Ради. З 12 липня 1918 року по 9 вересня 1918 року — секретар ЦК КП(б)У та, одночасно, член Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету. У жовтні 1918 року призначений Головним комісаром Народного банку РРФСР. 17 листопада того ж року увійшов до складу Української Революційної військової ради, що керувала військами курського напрямку. Фактично, в роботі РВР участі не брав, бо від 28 листопада 1918 року до 29 січня 1919 року зосередився на роботі в Тимчасовому «робітничо-селянському» уряді України як його голова.

Провадив крайньоліву соціально-економічну політику, зокрема відбирав у селян поміщицьке майно і землю та створював радгоспи і комуни; офіційно заперечував існування національного питання в Україні, поборював боротьбистів. 1921–1923 роках очолював Центральне управління вугільної промисловості Донбасу і відзначився як один з найкращих більшовицьких господарників.

У «Заповіті» Ленін назвав П'ятакова одним з двох найздібніших працівників у партії (інший — Микола Бухарін).

Член ЦК ВКП(б) у 1923–1927 і 1930–1937 роках.

У 1923–1927 роках — заступник голови Вищої Ради народного господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки на 1926–1930 роки, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні, а не на Уралі (цей проект підтримали троцькісти, а сталіністи обстоювали Урал). Пізніше П'ятаков очолював Держбанк СРСР та інші установи.

Сталінський терор[ред.ред. код]

На другому показовому процесі в Москві проти так званого «антиряданського троцькістського центру» у січні 1937 року П'ятаков «признався», що очолював троцькістів в Україні «з метою відриву України від СРСР», і був разом з іншими розстріляний.

Родина[ред.ред. код]

Був одружений на Євгенії Бош. Старший брат — Леонід П'ятаков[ru] 1888 року народження — вбитий у Києві на початку січня 1918 року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Выборы въ Городскую думу // Кіевскія городскія извѣстія. — № 8. — 1917. — август. — С. 48—62.(рос. дореф.)

Джерела[ред.ред. код]