Нікульніков Іван Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікульніков Іван Костянтинович
рос. Никульников Иван Константинович
Народження8 жовтня 1916(1916-10-08)
Лівенський районd, Орловська округа, Центрально-Чорноземна область, РСФРР
Смерть25 вересня 1980(1980-09-25) (63 роки)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР
ПохованняМикулинецький цвинтар
Країна СРСР
ПартіяКПРС
Війни / битвирадянсько-фінська війна, Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта»

Іван Костянтинович Нікульніков (рос. Иван Константинович Никульников; нар. 8 жовтня 1916, Прилєпи — пом. 25 вересня 1980, Тернопіль) — радянький офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 жовтня 1916 року в селі Прилєпах (тепер Лівенсикий район Орловської області, Росія) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив 7 класів школи. Працював рахівником у колгоспі.

У Червоній армії з жовтня 1937 року. Брав участь у радянсько-фінській війні 19391940 років та поході радянських військ в Бессарабію в 1940 році. Член ВКП(б) з 1941 року.

В боях німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Брав участь у бойових діях на Південному, Північно-Західному, Брянському, Степовому, 2-му Українському фронтах. Брав участь у відвоюванні України, боях на території Угорщини, в боях за взяття Будапешта. До лютого 1945 року лейтенант Іван Нікульніков командував взводом управління 12-ї батареї 4-го дивізіону 109-ї гаубичної артилерійської бригади великої потужності 16-ї артилерійської дивізії прориву 7-ї гвардійської армії. Відзначився під час Будапештської операції. У ніч на 12 лютого 1945року він з гарматним розрахунком виконував бойове завдання з блокування оточеного угруповання противника. Прагнучи прорватися з оточення, противник потіснив передові стрілецькі підрозділи і обійшов артилеристів з флангів. Лейтенант Нікульніков організував кругову оборону і протягом ночі відбив чотири атаки, завдавши великої шкоди противнику в живій силі.

Після війни у військовому званні майора вийшов у запас. Жив в місті Тернополі, де працював на підприємстві «Сантехмонтаж». Помер 25 вересня 1980 року. Похований на Микулинецькому кладовищі в Тернополі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року йому присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№7 870).

Нагороджений також:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ять народу.(рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 2. — Москва, 1988 (рос.).