Павло Потоцький (каштелян)
| Павло Потоцький | |
|---|---|
| Paweł Potocki | |
| Псевдо | Павел Потоцький |
| Народився | бл. 1612 або 1625 |
| Помер | між 1 листопада і 23 грудня 1675 |
| Громадянство |
Річ Посполита .svg){kind=small} |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик, урядник, письменник |
| Alma mater | Краківський, Падуанський університети |
| Знання мов | латина[1] |
| Посада | кам'янецький каштелян |
| Термін | 1674—1675 |
| Попередник | Миколай Беґановський |
| Наступник | Ґабріель Сільніцький |
| Конфесія | католик |
| Рід | Потоцькі |
| Батько | Стефан Потоцький |
| Мати | Марія Амалія Могилянка |
| У шлюбі з | Ельжбета Ярмолинська, Елеонора Солтикова |
| Діти | Юзеф Станіслав, Александер Ян, Теодор, Стефан, Якуб, Міхал, Пйотр, Ельжбета, Анна |
 | |
Павло Пото́цький (пол. Paweł Potocki, бл. 1612 або 1625 — між 1 листопада і 23 грудня 1675) — польський шляхтич гербу Золота Пилява. Військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, письменник. Представник примасівської гілки роду Потоцьких. Батько примаса Польщі Теодора Анджея Потоцького.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився, за одними даними, близько 1625,[2] за іншими, близько 1612 року.[3] Син засновника Золотого Потоку Стефана Потоцького — старости генерального подільського та його дружини Марії Амалії (з дому — Могила, кузина митрополита Петра Могили). Брат Яна, Пйотра, Катерини та Анни Потоцьких. Батько примаса Польщі Теодора Анджея, дід Антонія Міхала Потоцьких.
1638 року почав навчання у Краківському університеті, потім виїхав за кордон. У 1641—1642 роках навчався в Падуї (записаний 1 листопада 1641 року), 3 травня 1642 року був консиліяром студентів-поляків. 1654 р. в Бучачі разом з молодшим братом Яном наказав чвертувати польського шляхтича Самуеля Весоловського, рештки тіла згодувати собакам canibus famelicis[4] (ймовірно, за зраду).
Мав резиденцію в Чорткові. 1655 року після 4-денної оборони на 13 років потрапив до московського полону.[5] 1674 року став каштеляном кам'янецьким[6]
Разом з матір'ю, братами Пйотром і Яном доклав коштів, зусиль для будівництва костелу Різдва Найсвятішої Панни Марії і Святого Щепана першого мученика в родинному (Золотому Потоці.[7] Маршалок Галицького сеймику 27-28 липян 1668 р., який дарував йому чоповий податок з Чорткова та Монастириська від 14 червня 1667 до 15 вересня 1668.[8]
Помер, за даними Д. Вирського, між 1 листопада і 23 грудня 1675 року;[2] за даними М. Нагельського, очевидно, наприкінці листопада — початку грудня, до 23 грудня 1675 року[8]
Сім'я[ред. | ред. код]
Перша дружина Ельжбета (Маріанна[9]) Ярмолинська. Син:
- Юзеф Станіслав — каштелян київський, каменський.
Друга дружина Єлена (Елеонора) з Салтикових. Діти:
- Александр Ян
- Теодор Анджей — примас Польщі
- Стефан — коронний референдар
- Якуб
- Міхал
- Пйотр Ян — белзький каштелян, староста черкаський, мостівський
- Ельжбета
- Анна — третя дружина Михайла Флоріана Жевуського[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б Вирський Д. С. Потоцький Павло [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]… — С. 455.
- ↑ Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 8.451.69) [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 49. — ISBN 978-83-927244-4-5.
- ↑ Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 86. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ а б Potoccy(03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Zaucha T. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 198. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ а б Nagielski M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 119.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 401. (пол.)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вирський Д. С. Потоцький Павло [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 455. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Nagielski M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 117—119. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728—1743. — T. 1—4. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 8.451.69) [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |