Плаун
Плаун | |
---|---|
Lycopodium annotinum | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клас: | Lycopodiopsida |
Порядок: | Lycopodiales |
Родина: | Плаунові (Lycopodiaceae) |
Підродина: | Lycopodioideae |
Рід: | Плаун (Lycopodium) L. |
Види | |
дивитись текст | |
Вікісховище: Lycopodium |
Плаун, п'ядич, зелениця[1] (Lycopodium) — рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.
Латинська назва Lycopodium походить від грецьких слів грец. ληκοσ («вовк») та грец. ποδιον («лапа»), тобто перекладається як «вовча лапа»[2].
Лікарська, фарбувальна, декоративна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують спори плауна, відомі під назвою лікоподій — Lycopodium. Їх використовують для виготовлення дитячої присипки і обсипання пілюль. У спорах містяться жирна невисихна олія (до 50 %), алкалоїди, фенольні кислоти, білки, цукри, мінеральні солі. У народній медицині спори плауна застосовують як ранозагоювальний засіб, а стебла — при захворюваннях сечового міхура, печінки, дихальних шляхів, при нетриманні сечі, болях у шлунку, запаленнях шлунка і кишки, при геморої, диспепсіях і ревматизмі. Зовнішньо спори плауна застосовують для засипки ран, опіків, обморожених місць, при екземах, фурункулах, лишаях, рожистих запаленнях.
Спори використовують також у металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці (замість «бенгальських вогнів»). Спори інших видів плауна використовують так само, як і спори плауна звичайного, за винятком спор плауна баранця. Спори й пагони останнього містять алкалоїд селягін, який має отруйну дію. У народній медицині пагони плауна баранця використовують як блювотний, проносний засіб, при лікуванні хронічного алкоголізму і як засіб від куріння. Лікування потрібно проводити під наглядом лікаря. Рослину використовують при ревматизмі, туберкульозі, істерії, неврастенії та порушенні обміну речовин.
Плауни двогострий і баранець застосовують у ветеринарії, особливо від проносу у корів. Вони мають також інсектицидну дію. Відваром з пагонів миють тварин (корів, коней, овець, свиней) від паразитів.
Стебла всіх видів плауна дають синю фарбу, придатну для фарбування тканин. Всі види плаунів декоративні, придатні для виготовлення гірлянд, букетів. У косметичній практиці плауни використовують від фурункульозу та проти облисіння.
Заготовляють спори в кінці літа — на початку осені після пожовтіння колосків. Колоски найкраще збирати в сиру погоду або до опадання роси, зрізуючи ножицями (у жодному разі не можна виривати з кореневищем!) або гострим ножем. Зрізані спороносні колоски обережно складають у мішечки з щільної тканини, щоб не губилися спори. Інколи для збирання застосовують ножиці з припаяною до них металевою коробочкою. Сушать колоски на відкритому повітрі або на горищах, розсипаючи на папері, щільній тканині, в тазах або ночвах. Після висихання колоски просівають через дрібне сито, відділяючи спори. Зберігають спори плаунів у щільно закритих банках, бутлях, подвійних паперових мішках вагою по 5 кг. Усі види плаунів, особливо баранець, потребують дбайливого використання та охорони.
В Україні — 5 негібридних видів. Найпоширеніший плаун звичайний (L. clavatum L), росте в соснових та мішаних лісах. Спори використовують у металургійній промисловості при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль. Інші види: плаун колючий (L. annotinum L), зелениця альпійська (Lycopodium alpinum), зелениця сплющена (Lycopodium complanatum), зелениця триколоскова (Lycopodium tristachyum).
Рід містить приблизно 50 негібридних видів[3]:
- Lycopodium aberdaricum
- Lycopodium alboffii
- Lycopodium alpinum
- Lycopodium angustiramosum
- Lycopodium annotinum — плаун колючий
- Lycopodium assurgens
- Lycopodium carolinum
- Lycopodium casuarinoides
- Lycopodium clavatum — плаун звичайний
- Lycopodium complanatum — плаун двогострий
- Lycopodium confertum
- Lycopodium dendroideum
- Lycopodium deuterodensum
- Lycopodium diaphanum
- Lycopodium digitatum
- Lycopodium dubium
- Lycopodium erectum
- Lycopodium fastigiatum
- Lycopodium fawcettii
- Lycopodium gayanum
- Lycopodium henryanum
- Lycopodium hickeyi
- Lycopodium japonicum
- Lycopodium juniperoideum
- Lycopodium jussiaei
- Lycopodium lagopus
- Lycopodium lawessonianum
- Lycopodium madeirense
- Lycopodium magellanicum
- Lycopodium multispicatum
- Lycopodium nikoense
- Lycopodium obscurum
- Lycopodium paniculatum
- Lycopodium papuanum
- Lycopodium platyrhizoma
- Lycopodium pullei
- Lycopodium scariosum
- Lycopodium sitchense
- Lycopodium spectabile
- Lycopodium subarcticum
- Lycopodium thyoides
- Lycopodium tristachyum
- Lycopodium veitchii
- Lycopodium venustulum
- Lycopodium vestitum
- Lycopodium volubile
- Lycopodium wightianum
- Lycopodium yueshanense
- Lycopodium zanclophyllum
- ↑ Lycopodium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 54. — ISBN 966-7065-25-1.
- ↑ Lycopodium L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.07.2021.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |