Очікує на перевірку

Площа Героїв Євромайдану (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Героїв Євромайдану
Тернопіль
Вигляд на площу з даху дев'ятиповерхівки
Вигляд на площу з даху дев'ятиповерхівки
Вигляд на площу з даху дев'ятиповерхівки
Назва на честьзагиблих під час трагічних подій Євромайдану
Колишні назви
Торговиця Збіжжям, Ленінського Комсомолу, Майдан Мистецтв
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культуриТернопільський обласний краєзнавчий музей
КомерціяGrand
ПаркиСквер Волонтерів пам'яті Віктора Гурняка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Героїв Євромайдану у Вікісховищі

Пло́ща Геро́їв Євромайда́ну (до 23 січня 2014 року — Майдан Мистецтв)[1]  — один з майданів у середмісті Тернополя. Від майдану беруть початок вулиці Старий Поділ і Патріарха Мстислава.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці XVIII – на початку XIX століть місто розвивалося завдяки щорічним ярмаркам. В цей час Тернопіль ставав центром торгівлі збіжжям. Пшеницю та інше збіжжя продавали спочатку на площі Ринок (зараз майдан Волі), хлібному ринку (пл. Казімєжа) (зараз частина вулиці Д. Січинського). В місті великих складів для збіжжя не було, а тому все прибувало з Російської імперії відправлялось до Львова, Катовіце і Щецина. З часом на площі Ринок було заборонено торгувати, а тому в польські часи торгівля збіжжям переїхала на площу – торговиця збіжжям, сьогодні площа Героїв Євромайдану. Від цієї площі відходили дві вулиці Подільська Нижча і Подільська Вища.

З приходом радянської влади площу було перейменовано на площу Ленінського комсомолу. Торгівлю було перенесено на територію ринку, а тут облаштували автовокзал. Звідси відправлялись автобуси по всій області, а також в столицю УРСРКиїв.

В 70-х рр. тут також проводили різноманітні святкові та мистецькі заходи. Справа й в тому, що від цієї площі відходила вулиця Танцорова, а тому йому присвячували заходи, на які приходили ветерани Другої світової війни та міські чиновники. Поряд з площею знаходився колгоспний ринок. Також тут, біля обласного краєзнавчого музею, знаходились навколо різні кіоски, де можна було придбати різноманітні продукцію, як одяг, вино, хліб.[2]

Архітектура

[ред. | ред. код]

На площі Героїв Євромайдану виділяється споруда обласного краєзнавчого музею (архітектор Олег Головчак), яку було відкрито у 1982 році. Її оригінальний архітектурний об'єм обумовлений функціональним призначенням закладу культури[3].

Поруч з музеєм будується (від 1986 року) нове приміщення Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, проект якої розробив архітектор Олег Головчак ще в 1981 році[4][5].

На початку 1990-х тут працювали кінотеатр «Україна» (нині торговий комплекс «Grand») та краєзнавчий музей, неподалік знаходилася художня школа, а також мали звести нове приміщення музичного училища імені Соломії Крушельницької.

Перейменування

[ред. | ред. код]

23 січня 2014 року майдан Мистецтв перейменований на площу Героїв Євромайдану на честь осіб, які загинули під час сутичок у Києві, а також через численні факти побиття мирних громадян[1].

30 січня прокурор міста Тернополя Віталій Сідоров звернувся з позовною заявою в Тернопільський окружний адміністративний суд про визнання протиправним та скасування рішення сесії міськради щодо перейменування Майдану Мистецтв на Площу Героїв Євромайдану.[6]

11 лютого Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову прокуратури міста Тернополя про визнання протиправним та скасування рішення сесії міськради щодо перейменування Майдану Мистецтв на Площу Героїв Євромайдану.[7]

Офіційне відкриття площі відбулося 24 лютого. На нього прийшло кілька тисяч тернополян зі свічками, які вшанували пам'ять загиблих на Майдані[8].

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
Камінь-нагадування на місці майбутнього пам'ятника Небесній сотні

Ще від 1989 року на площі планували встановити монумент Соломії Крушельницькій. Але вже у 2000-их від цієї ідеї відмовилися і пам'ятник співачці встановили на бульварі Тараса Шевченка.

Після перейменування майдану на Площу Героїв Євромайдану тут вирішили звести пам'ятник Небесній сотні. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося на свято Покрови Пресвятої Богородиці та в день УПА — 14 жовтня 2016.[9]

Парки і сквери

[ред. | ред. код]

Масові заходи

[ред. | ред. код]

У надвечір'я 30 березня 2014 року центральними вулицями Тернополя пройшла велелюдна процесія, яка об'єднала більше 20 тисяч християн усіх конфесій у молитві за мир і неподільність України. Маршрут пролягав через площу Героїв Євромайдану, щоб молитовно вшанувати осіб, які віддали свої життя за Україну під час кривавих подій у Києві.

Хресна хода на площі Героїв Євромайдану

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Тернопільська міська рада. У Тернополі з'явилась площа Героїв Євромайдану. Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 23 січня 2014.
  2. Тут був ринок, автовокзал та найстаріший довгобуд: як змінилася площа героїв Євромайдану - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
  3. Паламар, А. Скарбниця пам'яті. Передноворічне новосілля Тернопільського обласного краєзнавчого музею / Арсен Паламар // Вільне життя. — 1982. — № 250 (31 груд.). — С. 2.
  4. Шкула, А. Поліклініку — залишити! / А. Шкула // RIA плюс. — 2008. — 5 берез. — С. 5.
  5. Шкула, А. Перенесення поліклініки не подобається громадській раді / Андрій Шкула // 20 хвилин (Тернопіль). — 2008. — 2 березня.
  6. Прокуратура Тернополя оскаржує рішення міськради щодо перейменування Майдану Мистецтв на Площу Героїв Євромайдану [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2014. — 31 січня.
  7. У Тернополі буде Площа Героїв Євромайдану, суд не задовольнив позов прокуратури [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2014. — 11 лютого.
  8. Бучко, О. У Тернополі відкрили Площу Героїв Євромайдану [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] / Оксана Бучко // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 24 лютого.
  9. Новосядлий Б. Символ слави і вдячності Героям / Богдан Новосядлий // Свобода. — 2016. — № 81 (3119) (19 жовт.). — С. 1.

Посилання

[ред. | ред. код]