Вулиця Валова (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Валова
Тернопіль
Будинок № 8
Будинок № 8
Історичні відомості: колишні назви
австрійського періоду (українською) Валова
радянського періоду (українською) Музейна
радянського періоду (російською) Музейная
Загальні відомості
Протяжність приблизно 200 метрів
Координати початку 49°33′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.55278° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.55278; 25.59278
Координати кінця 49°33′04″ пн. ш. 25°35′33″ сх. д. / 49.55111° пн. ш. 25.59250° сх. д. / 49.55111; 25.59250
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки будинки № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18, крило будинку УМВС України в Тернопільській області, де раніше була тюрма
Державні установи Головне управління Національної поліції в Тернопільській області
Заклади культури книгарня «Є»
Комерція невеликі крамнички, бутики, майстерні
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Валова у Вікісховищі

Вулиця Валова (за Австро-Угорщини — Валова, за Польщі — Валова, А. Брюкнера, за УРСР — Музейна) — одна з найдавніших вулиць Тернополя, нині пішохідна.

Починається від вулиці Гетьмана Сагайдачного і закінчується на Дениса Січинського, через арку будинку № 19 виходить на Руську. До Валової примикає невелика вуличка Академіка О. Брюкнера. довжина вулиці — приблизно 200 метрів.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля реальної школи (центр світлини, 1908—1915)

Усі житлові будинки (за винятком будівлі УМВС) зведені між 1907 і 1937 роками. Сама ж Валова виникла на зламі XVIII і ХІХ століть, коли на її місці розібрали давній вал, який оточував Тернопіль з 1540-х років. Укріплення розрівняли і засипали, але вони дали назву вулиці.

У вересні 1859 року на Валовій, на місці теперішньої споруди обласної міліції, відкрили «нижчу» реальну школу, яка після розпорядження від 1 квітня 1896 реорганізовувалася у Вищу.[1] У 1901 році Вища реальна школа переїхала в приміщення на сучасній вулиці Коперника[2]. А на Валовій ненадовго запрацювала Українська державна гімназія імені Франца Йосифа І. Пізніше в гімназійному будинку розмістили школу імені Словацького. З червня 1941 року за цією ж адресою запрацював краєзнавчий музей. Цю будівлю уже в 1970-х роках визнали аварійною і згодом знесли, а на її місці спорудили приміщення нинішнього управління Національної поліції України в Тернопільській області.

У 1930 році вулицю назвали іменем видатного славіста Александера Брюкнера, однак містяни надалі називали її Валовою.[3]

Після боїв 1944 року вціліли більшість будинків Валової: збереглися старовинна бруківка (оновлена 2012 року), подекуди — довоєнні двері, ковані перила і ліпнина на стінах. На стіні будинку № 9 є загадкова абревіатура TSD, яку й досі не вдалося розшифрувати. На фасаді будинку № 4 видніється довоєнна табличка з номером 243 — за адресною книгою 1935—1936 років відповідний номер телефону належав підприємцеві Володимиру Клебудзинському, який виробляв і продавав кахлі.

У радянські часи і до 1990-х у будинку № 5 діяв «Гастроном».

Сучасність[ред. | ред. код]

Вулиця Валова зараз створена пішохідною, це улюблене місце тернопільських художників та митців.

У 2012 році вулицю Валову відремонтували: відреставрували фасади будинків, по-новому вклали старовинну бруківку, замінивши її подекуди сучасною, оновили каналізацію та встановили у бруківці уздвовж вулиці ліхтарі.[4]

Архітектура[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Майже всі будинки вулиці Валової є пам'ятками архітектури місцевого значення: № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18. Будинки № 12, 14 і 16 за їх архітектурну подібність називають «будинками-близнюками».

У північно-східному крилі будинку Управління Національної поліції України в Тернопільській області раніше була тюрма, де ув'язнювалися жертви тоталітарного режиму.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

25 вересня 2016 року біля будівлі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області відкрили пам'ятник Ігорю Ґереті[5].

Установи[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Сучасна вулиця Валова є пішохідною. Найближчі зупинки громадського транспорту є на вулиці Руській.

У мистецтві та літературі[ред. | ред. код]

Вулиця Валова є популярною в картинах художників, поетичних та прозових творах, відеофільмах.

  • «Іван та кобила» — в епізодах фільму Володимира Фесенка можна побачити, як виглядала вулиця на початку 1990-их років
  • «Валова» — пісня з альбому «Мурка» (2009) тернопільського гумориста Гриця Драпака

В інтернеті діє сайт про Тернопіль, який названий на честь вулиці — «На Валовій».

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Ірина Максимів про довоєнний прохід на тернопільську вулицю Валову // Відеоканал сайту «Від Тарнополя до Тернополя».
Nuvola apps kaboodle.svg Відкриття вулиці Валової у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2012. — 29 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Чому тернопільську вулицю Валову називають Музейною? // Tarnopol-Te-Ua. — 2014. — 9 листопада.