Вулиця Івана Франка (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Івана Франка
Тернопіль
Місцевість Центр
Історична інформація
Назва австрійського періоду (українською) Стрілецька Вища
Назва радянського періоду (українською) Івана Франка
Назва радянського періоду (російською) Ивана Франко
Координати початку Координати: Широту не вказано
{{#coordinates:}}: недопустима широта
Координати Координати: Широту не вказано
{{#coordinates:}}: недопустима широта
Координати кінця Координати: Широту не вказано
{{#coordinates:}}: недопустима широта
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Міська дитяча бібліотека, кінотеатр "Кінопалац"

Вулиця Івана Франка (до 1948 Стрілецька Вища або Реальна) — вулиця в Тернополі, на якій збереглося багато пам'яток старовинної міської архітектури. З півдня примикає до вулиці В'ячеслава Чорновола, яка розділяє вулиці Івана Франка і Миколи Коперника. З півночі примикає до вулиці Качали.

Історія[ред.ред. код]

Заселення території нинішньої Франка почалася вкінці 17 століття. У давнину вулиця сягала міської околиці старовинного Збаразького передмістя, межею якого була Збаразька, а потім Старозбаразька вулиця.

Тут діяла каса допомоги рядовим поліції, дитяче передшкілля (дитсадок).

У 1948 році вулицю перейменували на Івана Франка — вчесть видатного українського письменника, громадського діяча, філософа, науковця.

Визначні будівлі[ред.ред. код]

Уцілі будинку на вулиці Івана Франка — характерні для забудови 19 — початку 20 століття.

В одній із кам'яниць (тоді це був № 20), що була власністю Державної казни, квартирував 54-ий полк піхоти, який дислокували у місті у польський період 1920—1939 років.

На Стрілецькій Вищій також знаходилася учительська бурса — гуртожиток для синів учителів тодішніх Тернопільського, Теребовлянського, Гусятинського, Збаразького та Скалатського повітів, які навчалися у освітніх закладах Тернополя. Будівлю було споруджено 1894 року. Нова бурса мала велике подвір'я і город. Приміщення відповідало усім гігієнічним нормам і оцінювалося у 19011902 роках в 40 тисяч корон.

Одна із давніх будівель на цій вулиці дала їй нову назву — у вересні 1890 року розпочалося будівництво оселі для польського гімнастично-пожежного товариства «Сокул». Наприкінці 1970-их років цю споруду було реконструйовано на соціалістичний манер і Тернопіль втратив ще одну архітектурну пам'ятку. Нині у цьому приміщенні працює «Кінопалац».

На вулиці Івана Франка також збереглася давня вілла — зразок респектабельного помешкання заможних тернополян. Збудована у 1894 році. Належажа тернопільському лікару Олександру Грабовському. Тепер у цьому приміщенні діє дитяча бібліотека.

Зберігся також будинок, де тривалий час містився «Хліб України».

Література[ред.ред. код]

  • Любомира Бойцун. Вулиця Івана Франка як острівець старого Тернополя // Місто, 19 березня 2008, стор. 19.