Політична система Республіки Сербської
Під політичною системою Республіки Сербської розуміють сукупність політичних інституцій і процесів прийняття політичних рішень. Політична система Республіки Сербської будується на принципах парламентської демократії.
Республіка Сербська — державне утворення на території колишньої Югославської Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина, утворене в результаті Дейтонських угод. Де-юре це утворення входить до складу Боснії і Герцеговини і повноваження влади обмежені Верховним представником щодо Боснії і Герцеговини (з 2009 року цю посаду обіймає Валентин Інцко). Проте де-факто воно має атрибути державної влади і суверенітету. За формою правління Республіка Сербська є парламентською республікою, глава держави — президент, який обирається всенародним голосуванням. Згідно з Конституцією влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.
Конституція Республіки Сербської — головний закон і правовий акт в системі правових актів Республіки. Конституція регулює взаємовідносини в суспільстві, організацію і повноваження республіканських органів влади. Складається з 12 розділів і 140 статей[1].
Перша Конституція була прийнята 28 лютого 1992 року. Тоді вона називалася Конституція Сербської Республіки Боснії і Герцеговини. З моменту прийняття Конституція неодноразово змінювалася і доповнювалася.
Президент Республіки Сербської — глава держави. Він представляє Республіку Сербську, пропонує парламенту кандидатів у прем'єр-міністри, може відправити у відставку голову уряду, відповідно до Конституції також вирішує питання оборони, безпеки і зовнішньої політики[2].
Президент обирається на чотири роки разом з двома віце-президентами і може займати цю посаду не більше двох термінів поспіль[1]. Президент і віце-президенти повинні представляти всі три народи Республіки (босняків, хорватів і сербів), які визначені Конституцією. 12 жовтня 2014 року президентом було обрано Мілорада Додіка[3].
- Президенти Республіки Сербської
№ | Ім'я | Роки |
---|---|---|
1 | Радован Караджич | 1992-1996 |
2 | Біляна Плавшич | 1996—1998 |
3 | Нікола Поплашен | 1998—2000 |
4 | Мірко Шарович | 2000—2002 |
5 | Драган Чавич | 2002—2006 |
6 | Мілан Єлич[sr] | 2006—2007 |
в.о. | Ігор Радойчич[sr] | 2007 |
7 | Райко Кузманович[sr] | 2007—2010 |
8 | Мілорад Додік | з 2010 |
Вищим законодавчим органом влади в Республіці Сербській є Національна скупщина Республіки Сербської.
Скупщина складається з 83 депутатів, а парламентську більшість (коаліцію) складають депутати від Союзу незалежних соціал-демократів, Демократичного національного альянсу і Соціалістичної партії. Спікером скупщини є Неділько Чубрилович[sr][4].
Національна скупщина була заснована 24 жовтня 1991 року як Скупщина сербського народу в Боснії і Герцеговині[5]. Після закінчення війни і підписання Дейтонських угод Національна скупщина взяла на себе відповідальність за проведення необхідних реформ і перебудову Республіки.
До 2002 року депутати скупщини обиралися терміном на два роки. Після 2002 року, відповідно після внесених змін до законодавства, термін збільшився до чотирьох років.
У результаті парламентських виборів 2014 року до скупщини Республіки Сербської пройшли наступні політичні партії[6]:
Партія | Голоси (%) | Місць |
---|---|---|
Союз незалежних соціал-демократів | 213.665 (32,28) | 29 |
Сербська демократична партія | 173.824 (26,26) | 24 |
Демократичний національний альянс[en] | 61.016 (9,22) | 8 |
Партія демократичного прогресу | 48.845 (7,38) | 7 |
Національна коаліція[sr] | 34.583 (5,22) | 5 |
Національний демократичний рух[sr] | 33.977 (5,13) | 5 |
Соціалістична партія (Республіка Сербська)[sr] | 33.695 (5,09) | 5 |
Безпартійні | 19 297 (3,05 %) | 3 |
Найвищим органом виконавчої влади є Уряд Республіки Сербської. Згідно з Конституцією, 8 міністрів повинні бути сербами, 5 — босняками, 3 — хорватами. Прем'єр-міністр Республіки Сербської може також призначити одного міністра з представників інших національностей. Голова Уряду і два віце-прем'єра повинні представляти всі три народи, визначені Конституцією. Уряд складається з прем'єр-міністра, віце-прем'єрів і шістнадцяти міністрів, які обирають згідно національною квотою. Міністрів обирає Національна скупщина[7].
Повноваження Уряду закріплені за Конституцією і низкою законів. Чинним прем'єр-міністром Республіки Сербської з 2013-го року є Желька Цвиянович.
- Прем'єр-міністри Республіки Сербської
№ | Ім'я | Роки |
---|---|---|
1 | Бранко Джерич[sr] | 1992-1993 |
2 | Владімір Лукич | 1993-1993 |
3 | Душан Козич[sr] | 1994-1995 |
4 | Райко Касагич[sr] | 1995:1996 |
5 | Гойко Кликович[sr] | 1996-1998 |
6 | Мілорад Додік | 1998-2001 |
7 | Младен Іванич | 2001-2003 |
8 | Драган Мікеревич | 2003-2005 |
9 | Перо Букейлович[sr] | 2005-2006 |
10 | Мілорад Додік | 2006-2010 |
11 | Александр Джомбич[sr] | 2010-2013 |
12 | Желька Цвиянович | з 2013 |
Виходячи з того, що де-факто Республіка Сербська входить до складу Боснії і Герцеговини, судова система є спільною. Конституційний суд Боснії і Герцеговини складається з 9 членів: 4 з них обираються Палатою представників Боснії і Герцеговини, 3 призначаються головою Європейського суду з прав людини, а 2 обираються Національною скупщиною Республіки Сербської. Конституційний суд розглядає звернення щодо встановлення конституційності законів як Палати представників Боснії і Герцеговини, так і Національної скупщини Республіки Сербської. Муніципальні суди розподілені таким чином: 10 муніципальних судів знаходяться в Боснії і Герцеговині, а 5 мініципальних судів в Республіці Сербській.
- ↑ а б Устав Републике Српске [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
- ↑ Надлежности (серб.). Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Рамиз Салкић (серб.). Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Предсједник (серб.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ РЕПУБЛИКА СРПСКА — РТРС. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Утврђени резултати општих избора 2014 године (серб.). Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Мандат правительства РС (серб.). Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 7 квітня 2017.
- Е. Ю Гуськова. Политический ландшафт новой Югославии: научно-аналитический обзор. Институт, 1996.
- Страны мира: универсальный информационный справочник. Москва, 2002.
- Югославия в XX веке: очерки политической истории. Москва, 2011.