Пономарьов Ілля Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономарьов.
Пономарьов Ілля Володимирович
Народився6 серпня 1975(1975-08-06) (49 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Країна Росія
 СРСР
 Україна[1]
Діяльністьполітик, бізнесмен
Alma materРосійський державний соціальний університетd (2011)
Знання мовросійська і українська[2]
ЗакладSchlumberger і ЮКОС
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd і Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
ПартіяКомуністична партія Російської Федерації (2007), Лівий фронт, Справедлива Росія (2013), Альянс зелених і соціал-демократівd і Social Democrats of Russiad (25 січня 2014)
БатькоПономарьов Володимир Миколайович (фізик)
МатиLarisa Ponomaryovad
IMDbID 6764501
Сайтilya-ponomarev.livejournal.com

Ілля Володимирович Пономарьов (рос. Илья́ Влади́мирович Пономарёв; нар. 6 серпня 1975(19750806), Москва, РРФСР) — російський політичний діяч, підприємець у галузі високих технологій. Депутат Державної думи Росії V і VI скл. (повноваження припинені достроково) скликань, член фракції «Справедлива Росія», член Ради Лівого фронту, голова опікунської ради Інституту інноваційного розвитку. Має громадянство України та володіє українською мовою.

20 березня 2014 року, під час голосування в Державній Думі Росії щодо «ратифікації» Договору про анексію Криму був єдиним із 450 депутатів, що проголосував проти анексії[3]. Своє ставлення до анексії пояснив так: «Погано не те, що приєднали, а те, як приєднали»[4]. У 2016 почав змінювати свою думку: «Крим є українським, однак, після виведення звідти російських військ, на півострові слід провести референдум»[5]

Політична позиція

[ред. | ред. код]

Заявив, що докторська дисертація Жириновського являє собою «80-сторінковий конспект художньо-публіцистичних творів самого Жириновського». Додав, що при захисті в МДУ в 1998 році половина ради ВАК на знак протесту покинула свої місця в залі. А ті, хто залишився, — отримали хабаря[6]. 18 лютого 2013 року Пономарьов направив запит генпрокурору Росії Юрію Чайці, в якому просив перевірити законність захисту дисертації лідером ЛДПР. Слідчий комітет Росії почав перевірку законності присудження Жириновському докторського звання[7].

Переслідування в Росії

[ред. | ред. код]

У серпні 2014 був змушений покинути Росію, з 2015 року перебуває у США. У РФ проти нього порушили кримінальну справу, у квітні 2015 Держдума Росії позбавила Іллю Пономарьова депутатської недоторканності[8]. 16 жовтня 2015 Держдума Росії дала згоду на арешт Іллі Пономарьова, обвинуваченого в пособництві у розтраті фонду «Сколково»[9].

10 червня 2016 Держдума Росії своїм рішенням достроково позбавила Пономарьова повноважень депутата[10].

17 травня 2019 року Президент Порошенко надав Пономарьову українське громадянство[11].

В Україні

[ред. | ред. код]

У 2022 році опублікував заяву від імені Національної республіканської армії[12][13].

31 серпня Пономарьов від імені Національної республіканської армії підписав «Декларацію російської збройної опозиції» з легіоном «Свобода Росії» та заявив, що спочатку до них погодилися приєднатися представники Російського добровольчого корпусу. Але пізніше вийшла офіційна заява РДК, що вони не підписували декларацію і не визнали своїм символом біло-синьо-білий прапор.

Ініціював так званий З'їзд народних депутатів із Росії. Учасник Форуму Вільних Народів Постросії, де постійно критикується.

Вночі проти 1 серпня 2024 року російський дрон «Герань-2» вдарив по будинку Пономарьова, Ілля зазнав уламкових поранень[14]. За добу до цього, під час масованої атаки по Києву на ділянку біля будинку Пономарьова також прилітало три дрони, їх було збито[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «​Порошенко предоставил украинское гражданство сестре Сенцова и экс-депутату Госдумы РФ Пономареву»
  2. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=uApVZn6EojM
  3. ↑ У депутата Госдумы, проголосовавшего против аннексии Крыма, начались проблемы [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Илья Пономарев против всех. Радио Свобода (рос.). Процитовано 22 жовтня 2022.
  5. ↑ Крим – український, але потрібен референдум – Пономарьов (укр.), 30 липня 2016, процитовано 8 січня 2024
  6. ↑ «Дважды академик» Жириновский мог бы написать «сотни диссертаций» — MK.RU, № 26168,20.02.2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 20 березня 2014.
  7. ↑ BBC: СКР проверит заявления о защите диссертации Жириновским [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Бі-бі-сі: Комитет Думы согласился лишить Пономарева иммунитета [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.), 4.04.2015
  9. ↑ Госдума согласилась на заключение депутата Ильи Пономарева под стражу [Архівовано 28 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Росія: Держдума позбавила депутатського мандата опозиціонера Пономарьова
  11. ↑ Порошенко надав українське громадянство екс-депутату Держдуми РФ. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  12. ↑ Дугину убили партизаны из Национальной Республиканской Армии – экс-депутат Госдумы. Украинская правда (рос.). Процитовано 22 серпня 2022.
  13. ↑ ФСБ раскрыла убийство дочери Дугина. Interfax.ru (рос.). Процитовано 22 серпня 2022.
  14. ↑ Уламки дрону пошкодили будинок російського опозиціонера Пономарьова, - джерело. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 серпня 2024.
  15. ↑ У Київській області «Шахед» влучив у будинок російського опозиціонера Іллі Пономарьова. 24 Канал. Процитовано 1 серпня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пономарьов_Ілля_Володимирович&oldid=43206223