Протопопівська волость
Протопопівська волость | ||||
Центр | Протопопівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 32 600 (1885) | |||
Населення | 7582 осіб (1885) | |||
Густота | 21.3 осіб / км² | |||
Протопопівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Протопопівка.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 14 сільських громад. Населення — 7582 особи (3734 чоловічої статі та 3848 — жіночої), 1201 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8236 | 4213 |
Приватної власності | 20328 | 3437 |
Казенної власності | 3749 | 60 |
Іншої власності | 287 | 138 |
Загалом | 32600 | 7848 |
Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:
- Протопопівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка за 55 верст від повітового міста, 440 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, цегельний завод, щорічний ярмарок. За 7 верст — бурякоцукровий завод з водяним млином і сукновальнею.
- Білоусівка — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 323 особи, 58 дворів, православна церква, школа, вітряний млин.
- Велика Берізка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 541 особа, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, крупорушка, щорічний ярмарок.
- Голубівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 665 осіб, 109 дворів, православна церква, школа, лавка, 2 вітряних млини, крупорушка, щорічний ярмарок.
- Зноб-Новгородське — колишнє державне й власницьке село при річці Знобівка, 1132 особи, 146 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, 6 лавок, 2 вітряних млини, крупорушка, 2 ярмарки на рік і базари.
- Нова Гута — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 945 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, лавка, вітряний млини, крупорушка, щорічний ярмарок.
- Стара Гута — колишнє власницьке село при річці Вулиця, 1165 осіб, 185 дворів, православна церква, школа, 5 лавок, 2 водяних млинів, крупорушка, маслобійний і цегельний заводи, щорічний ярмарок.
- Стягайлівка — колишнє власницьке село при річці Знобівка, 578 осіб, 102 двори, вітряний млин.
1899 року у волості налічувалось 14 сільських громад, населення зросло до 9146 осіб (4607 чоловічої статі та 4539 — жіночої)[3].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 94-95 (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 116 (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |