Південний Хрест (пілотажна група)
Південний Хрест | |
---|---|
ісп. Cruz del Sur | |
На службі | 1962—1985 1997—2010 з 2013 |
Країна | Аргентина |
Належність | Повітряні сили Аргентини |
Роль | Пілотажна група |
Гарнізон/Штаб | Морон (Буенос-Айрес) |
Кольори | синій, блакитний, білий |
Авіація | |
Винищувачі | 6 North American F-86 Sabre (1962—1985) |
Навчальні літаки | 7 Су-29 (1997—2010) 6 IA-63 Pampa (2013) |
Медіафайли на Вікісховищі |
Пілотажна ескадрилья «Південний Хрест» (ісп. Escuadrilla Acrobática Cruz del Sur) — пілотажна група ВПС Аргентини.
У 1961 році з нагоди святкування 50-річчя створення ВПС Аргентини командування ВПС доручило створення акробатичної ескадрильї всім бойовим і навчальним частинам. Серед інших, на початку 1962 року була створена команда «Південний Хрест» в рамках 1 групи винищувачів-бомбардувальників IV авіабригади[es], яка базувалася в Лос-Тамариндос, Мендоса[1].
Група виступала на п'ятьох літаках North American F-86 Sabre і один використовувала як запасний. Літаки мали яскраву червоно-жовто-синьо-срібну ліврею[2] і позначалися «Alfa Centauro», «Beta», «Gamma» і «Delta», соліст позивного не мав[3].
Офіційний дебют зі значним успіхом відбувся 12 січня 1962 року в Танділі, провінція Буенос-Айрес. У кінці того ж року, коли внаслідок військового перевороту було скинуто президента Артуро Фрондісі команду «Південний Хрест», як і більшість інших аргентинських пілотажних груп, було офіційно розформовано[3]. Але фактично вона продовжувала нерегулярно виступати, хоча й не використовуючи цю назву, до 1985 року, коли F-86 було знято з експлуатації[1].
В 1997 році команду було вирішено відновити під старою назвою і в статусі ескадрильї на сімох Су-29 (для виступів використовувалося лише п'ять, з них один соліст). Ці літаки були спеціально виготовлені для ВПС Аргентини компанією «Сухой», Компанія яка назвала цю модифікацію "Су-29АР". Від стандартних Су-29 вони відрізнялися тим, що були оснащені вбудованими пристроями GPS[4]. Також літаки були обладнані димогенераторами з білим димом та пофарбовані в національні кольори — білий, блакитний і темно-синій.
Ескадрилья базувалася на авіабазі Мендоса[en] у складі IV авіабригади[2]. Перший її виступ на нових літаках відбувся 15 березня 1998 року під час святкування 49-ї річниці створення IV авіабригади. З 21 по 25 квітня ескадрилья виступала на міжнародному авіасалоні Aviation Show South America '99 (ASSA '99) на авіабазі Морон[en] в провінції Буенос-Айрес[1]. Літаки мали ті ж позивні, що і в першій команді, а соліст отримав позначення «Epsilon»[3].
Відтоді ескадрилья часто виступала на різноманітних заходах. У 2010 році команду було знову розформовано через проблеми з бюджетом і обслуговуванням літаків[3].
У 2012 році групу було вирішено відновити на авіабазі Морон на шести нових літаках IV авіабригади IA-63 Pampa II з новою кольоровою схемою[5]. Втім, через бюджетні причини команда зрештою отримала лише один літак. Через кілька років бездіяльності команди він був перефарбований командних кольорів на стандартну камуфляжну схему, яка використовується іншими IA-63.
4 лютого 2003 року під час тренувального польоту один з літаків Су-29 команди впав на землю в муніципалітеті Лас-Ерас. Командир ескадрильї віцекомодор Рубен Алехандро Кортес і перший лейтенант Даніло Педро Солдера загинули[3].
Відео на YouTube з фрагментами виступів.
- ↑ а б в г Escuadrilla Acrobatica Cruz del Sur, Reseña Histórica (ісп.). Taringa![en]. Архів оригіналу за 24 червня 2016.
- ↑ а б в Cruz del Sur history (англ.). Aerobatic Teams. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 01 липня 2024.
- ↑ а б в г д е El Escuadrón de Alta Acrobacia Cruz del Sur. Por Hernan Longoni (ісп.). Historias de aviones. Архів оригіналу за 21 листопада 2023. Процитовано 01 липня 2024.
- ↑ а б Reseña Histórica (ісп.). Fuerza Aérea Argentina. Архів оригіналу за 02 травня 2007.
- ↑ а б Resurge la Escuadrilla Acrobática “Cruz del Sur” (ісп.). Taringa!. Архів оригіналу за 06 травня 2013.
- ↑ La escuadrilla Cruz del Sur de Argentina incorporó su primer IA-63 Pampa remotorizado. Infodefensa. 08 серпня 2012. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 01 липня 2024.