Роторний випарювач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема роторного випарювача

Ро́торний випа́рювач — лабораторний прилад, що використовується для швидкого осушення розчинів шляхом дистиляції розчинника при низькому тиску.

Принцип дії

[ред. | ред. код]

Колба із розчином, що потрібно осушити (А) під'єднується до прилада та занурюється у нагрівальну баню (B). Далі роторний двигун (С) починає обертати колбу; під час цього вакуумний насос понижує тиск всередині приладу. Пари розчинника, що випаровуються з колби А конденсуються на холодильнику (F), після чого він у вигляді рідини стікає у колбу-приймач (G).

Література

[ред. | ред. код]
  • William B. Jensen. The Origin of the Rotavap // J. Chem. Educ.. — 2008. — Т. 85, вип. 11 (11 листопада). — С. 1481. — DOI:10.1021/ed085p1481.