Хроматограф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хроматограф.
Рідинний хроматограф.

Хромато́граф (англ. chromatograph, chromatography recorder; нім. Chromatograph m ) — прилад вимірювальної техніки, призначений для вимірювання компонентного складу газу. Принцип дії ґрунтується на різній сорбції складових частин яким-небудь адсорбентом.

Класифікація[ред. | ред. код]

Зазвичай хроматографи ділять на дві великі групи - газові та рідинні, за типом використовуваного елюенту. У газових хроматографах елюентом (газом-носієм) виступає газ (як правило, інертний, в основному використовуються водень, гелій, азот і аргон), в рідинної хроматографії носієм є рідина (як правило, органічні розчинники, вода і водні розчини використовуються в особливих видах хроматографії, наприклад, в гель-фільтруючої).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]