Респіратор (пристрій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Респіратор.JPG
Фільтрувальний протипиловий респіратор «ПульсК»
Ізолювальний респіратор Р-30

Респіра́тор (від лат. respiratorius – дихальний) — апарат, призначений для індивідуального захисту органів дихання. За принципом дії вони поділяються на дві групи:

  • ізолювальні
  • фільтрувальні

використовується також, їх поєднання.

Ізолювальні В ізолювальних респіраторах, задля забезпечення робітників, придатним для дихання повітрям, використовується джерело, не залежне від навколишньої атмосфери. Повітря може подаватися шлангом з незабрудненого місця (шлангові протигази), може подаватися з трубопроводу зі стисненим повітрям або від компресора; або ж може використовуватися автономне джерело - балони зі стисненим повітрям (або киснем), а видихуване повітря може очищатися від вуглекислого газу і використовуватися для дихання знову. Ізолювальні ЗІЗОД можуть бути: шланговими респіраторами, автономними дихальними апаратами, і їх поєднанням. Автономні дихальні апарати використовуються для оснащення гірничорятувальних служб. Це пов'язано з тим, що рятувальні роботи в шахтах, ліквідація більшості аварій та їх наслідків проводяться в непридатній для дихання атмосфері за підвищеної температури та задимленості. На початку 2000-х років, найбільш широкого вжитку в підрозділах гірничорятувальних служб України, набули апарати Р-30, які працюють за принципом: повітря, що видихається людиною, очищується від діоксиду вуглецю спеціальним поглиначем, збагачується киснем і надходить на вдих. Кисень подається із спеціального балона, який міститься в корпусі респіратора.

У фільтрувальних респіраторах для забезпечення працівників, придатним для дихання повітрям, використовується навколишнє забруднене повітря після очищення фільтрами. Для очищення від пилу, диму і пари, використовують протиаерозольні фільтри, які з плином часу засмічуються і вимагають заміни. Протиаерозольні фільтри бувають різних видів, і вони забезпечують різний ступінь очищення. Для очищення від шкідливих газів використовують протигазові фільтри, термін служби яких обмежено. Див. Способи заміни протигазових фільтрів респіраторів. Не можна використовувати фільтрувальні респіратори за нестачі кисню; для захисту від газів, які не вловлюються або погано вловлюються сорбентом; і в тих випадках, коли не вдається забезпечити своєчасну заміну фільтрів (наприклад - коли газ не має помітного запаху, і термін служби фільтра невідомий). Із фільтрувальних респіраторів, найбільше розповсюдження отримали протипилові респіратори, призначені для захисту органів дихання від аерозолів (пил, дим, туман). Сфера застосування таких респіраторів  — гірнича промисловість, металургія, хімічна промисловість, коксохімія та інше.

Проводилися вимірювання ефективності захисту респіраторами різних конструкцій при їх носінні безпосередньо у виробничих умовах. Підсумки цих випробувань показали, що респіратори є не тільки останнім, але і найненадійнішим засобом захисту[1], та їх застосування повинно проводитися в рамках програми респіраторного захисту. Вимоги до таких програм є в законодавстві всіх промислово-розвинутих країн (крім СНД). Також виявилося, що дійсний ступінь зниження ними забрудненості повітря, на ділі може бути в десятки разів менше, ніж у лабораторії під час сертифікації (Див. Очікувані коефіцієнти захисту респіраторів).

Серед протипилових респіраторів, які випускає промисловість України, поширені «Пульс К», «Пульс М», «Росток», а серед газо-пилозахисних — «Тополя» і «АІР-317».

Закордонні аналоги ізолювальних респіраторів: «BG 4», «BG 174» (Dräger), «ELI 1» (Auer), «W 70» (Польща), «РО3 9 Б», «Урал 10» (Росія).

Історія появи респіраторів[ред.ред. код]

Перші розробки[ред.ред. код]

В літературі згадується використання засобів захисту органів дихання від пилу в Стародавньому Римі Плінієм. Перші згадки про респіратори, можна знайти в XVI столітті в роботах Леонардо да Вінчі, який пропонував використовувати для захисту від винайденої ним зброї - токсичного порошку - змочену тканину.[2] 1799 року, Александер фон Гумбольдт розробив перший найпростіший респіратор, коли він працював у Пруссії гірським інженером.

протигазрвий респіратор Стенхауза з активованим вугіллям між двома шарами металевих сіток

Практично всі старовинні респіратори складалися з мішка, який повністю закривав голову, застібався на горлі і мав вікна, крізь які можна було дивитися. Деякі респіратори були зроблені з гуми, деякі - з прогумованої тканини, інші - з просоченої тканини, і в більшості випадків, робітник переносив бак зі «слабо стисненим» повітрям, який використовувався для дихання. У деяких пристроях використовувалася адсорбція вуглекислого газу і повітря вдихалося неодноразово, в інших, видихуване повітря випускалося назовні крізь клапан видиху.

Перший патент на фільтрувальний респіратор в США отримав Льюїс Хаслетт в 1848 році. Цей респіратор фільтрував повітря, очищаючи його від пилу. Для очищення, використовувалися фільтри зі змоченої вовни або подібні пористі речовини. Після цього було видано багато інших патентів на респіратори, в яких для очищення повітря використовувалося бавовняне волокно, а також активоване вугілля і вапно для поглинання шкідливих газів, і були зроблені поліпшення оглядових вікон. 1879 року, Хадсон Херт запатентував чашоподібний респіратор, схожий на ті, які широко використовуються в промисловості і у 2000-х роках. Його фірма продовжувала випуск респіраторів до 1970-х років.

Фільтрувальні респіратори винаходили і в Європі. Джон Стенхауз, шотландський хімік, вивчав різні види активованого вугілля, щоби дізнатися, які з них краще вловлюють шкідливі гази. Він проклав дорогу до застосування активованого вугілля для фільтрації повітря в респіраторах, та розробив перший такий респіратор. Зараз, активоване вугілля широко використовується в протигазах. У 1871 році англійський фізик Джон Тіндаль додав до респіратора Стенхауза фільтр з вовни, насичений гідроксидом кальцію, гліцерином і вугіллям, і став винахідником «пожежного респіратора». Цей респіратор вловлював і дим, і шкідливі гази, та був показаний Королівському (науковому) товариству в Лондоні 1874 року. Також, 1874 року, Самюель Бартон запатентував пристрій, який «дозволяв дихати там, де повітря забруднене шкідливими газами або парами, димом або іншими забрудненнями». Бернхард Леб запатентував кілька пристроїв, які «очищали забруднене або зіпсоване повітря», і їх застосовували пожежні Брукліна.

Один з перших задокументованих випадків спроби застосування респіраторів для захисту від пилу, стосується 1871 року, коли фабричний інспектор Роберт Бейкер[3] спробував організувати їх застосування. Але респіратори були незручні, і через зволоження фільтра видихуваним повітрям, він швидко забивався пилом так, що ставало важко дихати, через що робітники не любили їх використовувати.[4]

Знаки безпеки, використовувані для позначення місць, де потрібне або може вимагатися носіння ЗІЗОД

У Царській Росії, згідно з письмовими джерелами, до початку Першої світової війни, рятувальники використовували іноземні дихальні апарати Дрегера (Німеччина). Вони також використовувалися після закінчення I Світової війни рятувальниками, див. Автономний дихальний апарат.

Хімічна зброя[ред.ред. код]

Фотографія газової атаки (хлор) на війська Царської Росії 1916 року, зроблена з повітря

Першим застосуванням хімічної зброї було використання хлору під Іпром під час I Світової війни. 22 квітня 1915 року німецька армія випустила 168 тонн хлору на ділянці фронту довжиною 6 км. протягом 10 хвилин близько 6000 людей загинули від задухи. Газ впливав на легені та очі, не даючи дихати і засліплюючи. Оскільки густина газоподібного хлору більше, ніж у повітря, він спускався в низини, і змушував солдатів залишати окопи.

Першим відомим випадком використання респіраторів для захисту від хімічної зброї, стало використання канадськими солдатами, які знаходилися далеко від місця її застосування, просоченої сечею тканини. Вони зрозуміли, що аміак буде вступати в реакцію з хлором, а вода поглинатиме хлор, і це дозволить дихати.

А в травні 1915 року хімічну зброю застосували проти армії Царської Росії. Спочатку для захисту використовували пов'язки зі спеціальним просоченням[5], а потім почали розробляти і застосовувати різні протигази[6].


Випробування респіраторів у виробничих умовах[ред.ред. код]

За останні кілька десятиліть у розвинених країнах проводилися численні випробування респіраторів різних моделей безпосередньо у виробничих умовах (див. Випробування респіраторів у виробничих умовах). Для цього на поясі робітника, закріплювали 2 пробозабірники повітря і фільтри, і під час роботи одночасно вимірювали забрудненість повітря під маскою респіратора і зовні - вдихуваного та навколишнього повітря[7]. Зосередження шкідливих речовин під маскою, дозволяло оцінити їх дійсний вплив на робітника, а покази середньої навколишньої концентрації ззовні маски, дозволяло визначити коефіцієнт захисту респіратора у виробничих умовах. Важливо відзначити, що вже багато років, фахівці чітко розрізняють два різні коефіцієнти захисту:

  • Виробничий коефіцієнт захисту (Workplace Protection Factor WPF) - відношення зовнішньої концентрації до підмаскової за безперервного використання респіратора під час вимірювань.
  • Ефективний коефіцієнт захисту (Effective PF EPF) - коли робітник може знімати, відхиляти і прилагоджувати маску - як і відбувається на ділі.

Виробничий коефіцієнт захисту - це показник захисних властивостей самого респіратора у виробничих умовах, а ефективний коефіцієнт захисту, дозволяє оцінити наслідки його застосування для здоров'я робітників. Наприклад, якщо виробничий коефіцієнт захисту = 500, а під час роботи працівник знімав респіратор (щоби щось сказати), то 5 хвилин розмови за 8 годин (480 хвилин) дадуть значення ефективного коефіцієнта захисту = 80 - у 6 разів менше, ніж виробничий КЗ.

Вимірювання і підсумки[ред.ред. код]

Коефіцієнт захисту фільтрувальної напівмаски комбайнера

Перед вимірами виробничого коефіцієнта захисту, робітників попереджають про неприпустимість знімання респіраторів. Після одягання маски, спеціальним обладнанням вимірюють кількість просоченого під неї нефільтрованого повітря (крізь зазори між маскою і обличчям). Якщо вона перевищує допустимий рівень, то робітник не бере участь у вимірюваннях. Під час вимірів за працівниками безперервно спостерігають - чи не знімають вони респіратори. Під час вимірювання ЕКЗ безперервне спостереження не проводиться.


Ці випробування показали, що в однакових респіраторів, за використання в однакових умовах, значення коефіцієнта захисту, можуть відрізнятися в десятки, сотні і тисячі разів. Більш того, при використанні нового вимірювального обладнання встановили, що за безперервного застосування респіратора і постійного виміру його коефіцієнта захисту, останній здатний змінюватися в десятки разів за лічені хвилини (Мал. 1). Чим можна пояснити таку непостійність?

Щоби респіратор запобігав потраплянню шкідливих речовин в органи дихання, треба:

Графічна схема послідовності дій під час вибору респіратора для відомих умов використання, розроблена на основі вимог стандарту США щодо вибору та організації використання ЗІЗОД, розробленого Управлінням з охорони праці OSHA 29 CFR 1910.134 Respiratory Protection і підручника Національного інституту охорони праці (NIOSH) "Керівництво NIOSH за вибором респіраторів", 2004р, під ред. Ненсі Боллінджер (NIOSH Respirator Selection Logic 2004, ed. Nancy Bollinger) - переклад (рос.)
  1. Ізолювати, відокремити органи дихання від навколишнього забрудненого повітряного середовища. Для цього використовують різні лицьові частини напівмаски, повнолицьові маски тощо).
  2. Потрібне чисте або очищене повітря для дихання. У фільтрувальних респіраторах забруднене повітря очищається протиаерозольними та/або протигазовими фільтрами.

Порушення хоча б одного з цих умов погіршує захисні властивості ЗІЗОД.

Коефіцієнти захисту респіраторів-напівмасок за безперервного носіння

Отримані підсумки вимірювань (Мал. 2) дозволили фахівцям зробити наступні висновки:

  • Коефіцієнт захисту респіратора - випадкова величина; він може змінюватися в дуже широких межах за використання однакових респіраторів високої якості в однакових умовах.
  • У виробничих умовах коефіцієнт захисту слабо залежить від якості фільтрів, яка є постійною. Отже, різноманітність отриманих результатів пояснюється проникненням неочищеного повітря через зазори між маскою і обличчям.
  • Перед проведенням вимірювань виробничого КЗ просочування неочищеного повітря крізь зазори вимірювалася, і робітники, у яких воно досягало 1 % (КЗ=100) не допускалися до випробувань. Під час роботи за робочими постійно спостерігали. Тому найменші з отриманих результатів (наприклад - КЗ=2,2) пояснюються сповзанням правильно одягнених масок вже під час роботи.
  • Значення ефективного КЗ в середньому нижче, ніж виробничого КЗ. Їх величина залежить (додатково) від того, чи можуть робітники використовувати респіратори безперервно (необхідність розмовляти, висока температура в цеху тощо), і від організації застосування респіраторів на підприємстві (тренування тощо).
  • Навіть точна інформація про забруднення повітря, і про респіратори не дозволяє визначити (теоретично) наслідки застосування ЗІЗОД для здоров'я робітників.

Непостійність коефіцієнта захисту виникає не тільки при порівнянні КЗ у різних робочих, але і в одного і того ж робочого при використанні одного і того ж респіратора: у різні дні КЗ можуть бути різними. Наприклад, у дослідженні [8] у робітника № 1 при виконанні роботи один раз вийшов КЗ = 19, а інший раз - 230 000 (Мал. 2, круглі зафарбовані зелені маркери). У робітника № 12 (там само) один раз вийшов КЗ = 13, а інший раз - 51 400. Причому використовувалися однакові респіратори - безперервно (за кожним з робітників постійно спостерігали під час вимірювань, респіратор не знімався), і перед початком вимірювань перевірили чи правильно одягнена маска. Потрібно зауважити, що усі робітники, у кого під напівмаску просочувалося більше 1 % невідфільтрованого повітря, до участі в дослідженні не допускалися. Це відповідає КЗ = 100. Але принаймні в половині випадків правильно одягнений респіратор «сповз» під час роботи - адже робітник не стояв на місці, а рухався. Це «сповзання» дуже залежить від відповідності маски обличчю робітника - за формою і розміром.

Вимірювання КЗ напівмасок у лабораторії під час виконання однакових рухів (три виміри на день). Область застосування обмежено 10 ГДС (гранично допустимого скупчення)Crutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)
Те-ж саме. Область застосування обмежено 50 ГДСCrutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)

Тому коефіцієнт захисту респіратора у виробничих умовах - "випадкова величина", яка залежить від різних обставин.

На мал. 3 показано підсумки вимірювань, які були зроблені у кількох робітників, що використовували цілком однакові респіратори-напівмаски[9]. Під час виміру, вони робили однакові рухи (дихали, повертали голову з боку в бік, схиляли її донизу і запрокидували вгору, читали текст, бігли на місці). За 1 день у 1 робочого робили 3 виміри. Неважко побачити, що навіть за виконання повністю однакових рухів, коефіцієнт захисту одного і того ж респіратора - дуже непостійний. На мал. 4 показані результати аналогічних вимірювань при носінні повнолицьових масок [9].

  • Розбіг значень КЗ, може пояснити, чому за використання однакових респіраторів в однакових умовах робітниками, які виконують однакову роботу, один може швидко стати інвалідом, а інший - вийти на пенсію без ознак профзахворювання.

Оскільки респіратори використовуються для запобігання профзахворювань (принаймні повинні), то як ця різноманітність вплине на дію шкідливих речовин на робітника - середній вплив? Припустімо, що забрудненість повітря стабільна - 10 ГДК. Нехай при використанні респіратора протягом 4 днів ступінь захисту (КЗ) 3 дні була 230 000 (Мал. 2 зелений маркер), а один день - 2.2 (Мал. 2 червоний маркер). Середня (за 4 дні) забрудненість повітря = [3*(10 ГДК / 230 000) + 1*(10 ГДК / 2)] / 4 ≈ [10 ГДК / 2,2 ] / 4 = 1,136 ГДК. За такої непостійності для зменшення середнього впливу на робітника, найбільші покази не мають жодного значення, а найменші - дуже важливі. Тому для запобігання профзахворювань, мають значення не досягнення найбільших значень КЗ, а досягнення зниження КЗ до найменших значень.

Що впливає на зниження захисних властивостей респіратора[ред.ред. код]

Респіратор використовується безперервно

Мал. 5 відрізняється від Мал. 2 лише тим, що при виконанні вимірювань у виробничих умовах за робітниками не стежили (чи знімають вони респіратори), і вони могли знімати їх - якщо захочуть, або за потреби. Видно, що помітно зросла частка тих випадків, коли ступінь захисту респіраторів нижче 10 - з 5,8 % до 54 % (застосування напівмасок в США обмежена 10 ГДК ([10], с. 197).

Висока температура

Наприклад, всі нижні фіолетові маркери виявилися лівіше 10, і половина з них знаходиться лівіше КЗ=2. При проведенні цього виміру[11] на заводі, що виробляв кокс, температура повітря була занадто високою. Ймовірно, робітники не витримували, і знімали респіратори занадто часто. Дослідники порадили роботодавцю влаштувати загальнообмінну вентиляцію (для зниження температури і забруднення повітря), і використовувати респіратори з примусовою подачею повітря (оскільки обдування обличчя покращує самопочуття). (Див. [10], с. 174)

Необхідність розмовляти

В дослідженні[12] вимірювалися захисні властивості респіраторів - повнолицьових масок 3М 6000. Було зроблено 67 вимірів. У 52 оброблених випадках найменший КЗ був не менше 100, що значно більше, ніж обмеження області застосування такого респіратора (у США - 50 ГДК). Але з 15 необроблених вимірів, у 13 випадках була пошкоджена вимірювальна система, а в 2 - робітники знімали респіратори під час роботи, щоби щось сказати. Вимірювати коефіцієнт захисту неодягненого респіратора безглуздо, але це важливо враховувати для збереження здоров'я робітників. У дослідженні брали участь добровольці; їх попередили, що знімати маски не можна; вони знали, що за ними безперервно стежать, але респіратори - зняли. Значить це вимагало виконання роботи. А якщо менш ніж за 2 години (середня тривалість виміру) 2 людини з 54 зняли респіратори, скільки їх буде за зміну? У 3М 6000 немає переговорної мембрани, але якщо в приміщенні шумить обладнання, то і при наявності мембрани важко докричатися один до одного. Виготовляються переговорні пристрої - акустичні та радіо.

Зручність респіратора

Важко очікувати, що незручний респіратор буде використовуватись 8 годин в день. У США робітникам дають можливість вибрати найбільш зручну маску з декількох. (В [10], с. 239 зазначено - мінімум 2 різні моделі по 3 розміру у кожній). Фахівці радять замінювати обрану маску на іншу, якщо протягом 2-х перших тижнів вона здасться незручною ([10], с. 99).

Конструкція і принцип дії респіратора

У респіраторів - повнолицьових масок (за правильного вибору та застосування) зазори утворюються в середньому рідше і менші, ніж у напівмасок. Тому їх область допустимого застосування обмежили 50 ГДК, а напівмасок - 10 ГДК (США). А якщо подавати повітря під маску примусово, щоби тиск був вищим зовнішнього, то повітря в зазорах буде рухатися назовні, заважаючи забрудненням потрапляти всередину. Тому в розвинених країнах, стандарти обмежують застосування респіраторів різної будови по іншому, хоча в окремих випадках захисні властивості можуть бути і інші. Наприклад, КЗ напівмаски в якихось випадках може бути більше, ніж у повнолицьової маски і у респіратора з примусовою подачею повітря (ППВ).

Коефіцієнт захисту (КЗ) напівмасок за звичайного використання (робітники могли знімати респіратори)

Таблиця 1. Обмеження області допустимого застосування деяких типів респіраторів (Див. Очікувані коефіцієнти захисту респіраторів):

Конструкція респіратора Обмеження (США)
Напівмаска з відповідними фільтрами До 10 ГДК
Повна маска з відповідними фільтрами До 50 ГДК (ЄС - 40)
Повна маска з примусовою подачею повітря[13] До 1000 ГДК
Дихальний апарат з повнолицьовою маскою, під якою постійно підтримується надлишковий тиск До 10 тис. ГДК

Обмеження щодо застосування респіраторів дійсні лише тоді, коли маска відповідає обличчю робітника (після особистого підбору і перевірки приладом), і респіратор застосовується безперервно (там, де повітря забруднене). У розвинених країнах, такі обмеження закріплено у чинному законодавстві, обов'язкових для виконання (роботодавцем) стандартах, що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів.

Відповідність маски обличчю

Щоби маска респіратора була зручною, і відповідала обличчю робітника за формою і розміром, робітникові не видається респіратор, а надається можливість самому вибрати найбільш придатну і зручну маску з декількох запропонованих. Потім приладом перевіряється, чи є у обраного респіратора зазори між маскою і обличчям. Це можна зробити різними способами. Найпростіші з них полягає в розпилюванні перед лицем робітника (котрий вдягнув респіратор) розчину солодкої або гіркої речовини, нешкідливої для здоров'я (Fit Test - saccharin, Bitrex) ([10], стор 71, 96, 255). Якщо робітник в одягненому респіраторі відчув смак - значить, є зазори. Він повинен вибрати інший, більш придатний респіратор. А якщо маска відповідає обличчю, то вона менше буде сповзати під час роботи. Перевірка ізолювальних властивостей респіраторів потрібна через те, що у людей різних рас, наявні відмінності у формі обличчя, які повинні враховувати виробники респіраторів і покупці.[14]

Рухливість виконуваної роботи

Під час застосування респіраторів одного типу вони забезпечують різний ступінь захисту при їх використанні у відмінних умовах на різних підприємствах. Ця відмінність пов'язана з тим, що за виконання різних видів робіт співробітникам доводиться робити різні рухи, які по-різному погіршують захисні властивості респіраторів. Наприклад, проводилося дослідження захисних властивостей повнолицьових масок під час руху кроком на біговій доріжці при великому навантаженні[15]. Через сильне потовиділення КЗ знизилися, в середньому, з ~82 500 до ~42 800. При сертифікації цих респіраторів вони забезпечують ступінь захисту не нижче 1000 - для випробувача, який повільно йде біговою доріжкою, плавно повертаючи голову. В дослідженні, [12] КЗ респіратора з повнолицьовою маскою у виробничих умовах, знизилася приблизно до 300-100. Область їх допустимого застосування в США - 50 ГДК. А в лабораторії були отримані значення КЗ (мин.) = 25-30 - Мал. 4[9].

Тому величезне значення має механізація робіт - це не тільки зменшує кількість людей, що піддаються шкідливому впливу, але також може дуже підвищити реальні захисні властивості респіраторів.

Якість респіраторів

Неодноразові порівняльні випробування декількох десятків різних респіраторів - напівмасок, що проводилися в США, постійно показували, що ступінь захисту сертифікованих респіраторів одного класу та однієї будови при їх правильному використанні одними і тими ж людьми, може дуже відрізнятися. Наприклад, еластомірні напівмаски (3М 7500, Survivair 2000, Pro-tech 1490/1590 та інше) і фільтрувальні півмаски (3М 9210, Gerson 3945 та ін) стабільно забезпечували КЗ>10, в той час як деякі інші респіратори (Alpha Pro Tech MAS695, MSA FR200 affinity та ін) за їх носіння тими ж людьми, не могли забезпечити КЗ більше 10 навіть у половині випадків їх застосування.

Захисні властивості респіратора і його вартість - різні речі, які часто зовсім не залежать один від одного.

Правильне застосування

Правильне застосування респіраторів навченим персоналом так само важлива, як і якість самого респіратора. Для цього робітники проходять навчання, а відповідальний за респіраторний захист стежить за правильністю застосування респіраторів. В дослідженні[16] вивчалися помилки при одяганні фільтрувальних напівмасок, які використовували ненавчені люди. Було одягнене неправильно 24 % респіраторів. 7 % учасників не зігнули носову пластинку, а кожен п'ятий (з тих, хто помилився) одяг респіратор догори ногами. У дослідженні[17] не підготовлені люди, змогли правильно одягнути респіратори (без навчання, тренувань та індивідуального підбору) у 3-10% випадків. Законодавство США та інших розвинених країн зобов'язує роботодавця навчати і тренувати робітників і перед початком роботи в респіраторі, і після цього - періодично ([10], с. 69, 224, 252). Наприклад, після одягання, робітник повинен кожен раз перевіряти - чи правильно одягнений респіратор, використовуючи перевірку правильності одягання респіратора ([10], с. 97, 227, 252, 271).

Заміна протигазових фільтрів

За використання респіраторів з протигазовими фільтрами роботодавець зобов'язаний своєчасно замінювати їх. Заміна фільтра «коли робітник відчує запах, смак» (або, припустимо, втратить свідомість) не допускається, оскільки частину шкідливих речовин можна виявити за запахом при концентрації вище ГДК, і у різних людей різна чутливість ([10], с. 40,142, 159, 202, 219). Див. розділ про протигазові фільтри нижче.

Області допустимого застосування респіраторів-напівмасок, за рекомендаціями радянських, російських та американських фахівців. Видно, що рекомендації російських і радянських авторів не узгоджуються один з одним (для однакових моделей ЗІЗОД), і може на два порядки перевищувати науково обґрунтовані рекомендації американських фахівців, засновані на вимірах захисних властивостей саме у виробничих, а не в лабораторних умовах
Відповідальність

У США та ін. і роботодавець, і виробник ЗІЗОД несуть відповідальність за збереження здоров'я робітників. Там багато років існують стандарти, які регулюють і вибір респіратора в залежності від умов роботи і організацію застосування респіраторів (медогляд[10], с. 68, 145, 162, 242) навчання, тренування, техобслуговування тощо). Оскільки реальний ефект від застосування респіраторів залежить від великої кількості різних факторів, то для ефективного застосування респіраторів всі ці проблеми потрібно вирішувати разом. Законодавство зобов'язує захищати здоров'я робітників не видачею респіраторів, а виконанням комплексної і написаної програми респіраторного захисту (див. статтю Законодавче регулювання вибору та організації застосування респіраторів). У неї входить: визначення забрудненості повітря, вибір респіраторів, самостійний підбір маски для кожного робітника, навчання та тренування робітників, контроль за правильністю застосування ([10], с. 63, 91, 238). Для виконання програми роботодавець зобов'язаний призначити людину, яка відповідає за вирішення всіх питань, пов'язаних з респіраторним захистом. Наявність написаної програми полегшує інспекторам проведення перевірок та з'ясування причин погіршення здоров'я. Дослідження[18] показало, що на великих підприємствах порушень правил небагато.

За правильного вибору респіраторів доброї і нормальної якості, їх індивідуальному підборі (відповідність обличчю працівника) і правильному застосуванні навченими і тренованими співробітниками в рамках повноцінної програми респіраторного захисту, ймовірність ушкодження здоров'я вкрай низька.

Але оскільки респіратори не можуть гарантувати, що їх ступінь захисту завжди, в 100 % випадків буде досить високим, через «людський фактор» при їх застосуванні, то стандарти США і ЄС, і Санітарні Правила України та РФ[19] вимагають використовувати всі можливі способи зниження шкідливого впливу - автоматизацію, вентиляцію і тощо - навіть тоді, коли не вдасться знизити забрудненість повітря до ГДК.

На жаль, в РФ немає нормативних документів, що регулюють вибір і організацію використання ЗІЗОД роботодавцем, але є рекламні і нічим не обґрунтовані рекомендації, систематично і значно завищуються захисні властивості ЗІЗОД - протягом кількох десятків років. Це сприяє вибору і використання свідомо недостатньо ефективних респіраторів, що призводить до розвитку профзахворювань (та отруєнь). На малюнку праворуч показані рекомендації для респіраторів-напівмасок - одних і тих же моделей (зроблені фахівцями СРСР, РФ і США).

Використання протигазових фільтрів[ред.ред. код]

Застосування респіраторів для захисту від шкідливих газів[ред.ред. код]

При роботі в атмосфері, забрудненій шкідливими газами, для захисту здоров'я робітників використовують респіратори з протигазовими фільтрами. У тих випадках, коли протигаз виявляється не здатним забезпечити робітника чистим повітрям, можуть виникнути різні профзахворювання органів дихання та інших - залежно від хімічного складу шкідливих газів.

Одноразове використання протигазових фільтрів[ред.ред. код]

За використання фільтрувальних протигазів для забезпечення робітників повітрям, придатним для дихання, використовується навколишнє повітря, яке очищується протигазовими фільтрами. Часто для цього використовують фільтри, корпус яких наповнений різними сорбентами. При проходженні повітря через сорбент шкідливі гази поглинаються сорбентом, він насичується ними, а повітря очищається. Після насичення сорбент втрачає здатність поглинати шкідливі гази, і вони проходять далі - до нових, свіжих шарів сорбенту. Після того, як сорбент просочився, дуже забруднене повітря, починає проходити крізь фільтр погано очищеним, і шкідливі гази потрапляють під маску у великій концентрації. Таким чином, за безперервного використання, термін служби фільтра обмежено, і він залежить від концентрації і властивостей шкідливих газів, адсорбційної ємності фільтра і умов його використання (витрата повітря, вологість і тощо) а також правильного зберігання. За не своєчасної заміни фільтра, вплив шкідливих газів на робітника перевищить допустимий, що може призвести до погіршення здоров'я.

На захисні властивості респіраторів, впливає багато різних чинників, тому для надійного захисту здоров'я робітників у розвинених країнах застосування респіраторів відбувається в рамках комплексної програми респіраторного захисту. Для цього там розроблено і застосовуються нормативні документи (стандарти), що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів: США[20], Канада[21], Австралія[22] Англія[23] та ін. Див. Законодавче регулювання вибору та організації застосування респіраторів. Ці стандарти зобов'язують роботодавця проводити своєчасну заміну протигазових фільтрів, для чого при безперервному носінні, пропонується наступне:

  • 1. Завдяки використанню підсумків вимірювання забрудненості повітря, умов застосування та даних про властивості фільтра спеціаліст, що керує виконанням програми респіраторного захисту, складає розклад заміни фільтрів. Для цього виробники надають необхідну інформацію про фільтри чи навіть безкоштовне програмне забезпечення (Програма MSA[24], приклад[25]; Програма 3M[26], приклад[27]). Такі-ж дані, що надаються Інститутом охорони праці NIOSH. NIOSH дають відомості про захисні властивості конкретних фільтрів та інформацію про те, як перерахувати ці дані для фільтрів з іншими властивостями.[28]

Якщо споживач хоче, він може використовувати таблиці зі значеннями терміну служби фільтра, розрахованими для окремих умов використання.

Це дозволяє визначити термін служби фільтра з похибкою, яка залежить від точності вихідних даних і досить вчасно міняти фільтри.

  • 2. У міру насичення сорбенту зосередження шкідливих газів на виході з фільтру зростає, але це відбувається поступово. Це дозволило розробити покажчики закінчення терміну служби фільтра (ESLI, End of Service Life Indicator), які спрацьовують раніше, ніж скупчення шкідливих газів на виході з фільтру, досягне гранично допустимої величини ([10], с. 219). У США розроблено вимоги до таких індикаторів, котрі забезпечують їх доцільне застосування. А дотримання цих вимог виробниками ЗІЗОД дозволяє робітникам міняти фільтри своєчасно і використовувати респіратори, та не ризикувати здоров'ям (наприклад - фільтри 3М 6009[29] і 60929[30] з покажчиком, який змінює колір).
  • 3. Вдихання шкідливих газів, може викликати відповідь органів відчуття працівника (як запах, подразнення слизової тощо). Дослідження (1, стор. 159) показали, що така реакція залежить від великої кількості різних чинників (хімічний склад шкідливих газів, їх концентрація, індивідуальна сприйнятливість робітника, його стан здоров'я, характер виконуваної роботи і те, наскільки швидко зростає скупчення шкідливих газів у вдихуваному повітрі, чи знайомий людині цей запах). Наприклад, за дослідженнями[31] у окремих людей, різний поріг сприйняття запаху одної і тієї ж речовини. Для 95 % людей він знаходиться між верхньою і нижньою межами, які відрізняються від середнього значення в 16 разів (у більший і менший боки). Це означає, що 15 % людей не відчують запах за концентрації, у 4 рази більшої, ніж поріг чутливості. Це також сприяє тому, що в різних джерелах можуть бути різні значення порогу сприйняття запаху. ([10], с. 220) зазначено, що на сприйняття запаху впливає і стан здоров'я - невеликий нежить може знизити чутливість. Якщо скупчення шкідливих газів під маскою буде зростати поступово (як це і відбувається за насичення сорбенту), то у робітника може відбутися поступове звикання, і реакція на просочування шкідливих газів відбудеться за концентрації, що помітно перевищує концентрацію шкідливих газів за її різкого зростання. Якщо виконувана робота вимагає підвищеної уваги, це теж знижує поріг сприйняття запаху. Ймовірно, ступінь алкогольної інтоксикації також впливає на сприйнятливість, але точних кількісних відомостей знайти не вдалося.

Це призводить до того, що робітник може починати відчувати вдихання шкідливих газів, за їх різної концентрації. Чи можна використовувати таку реакцію для своєчасної заміни фільтрів?

Існують шкідливі гази, які не мають практично ніякого смаку і запаху за концентрації, що значно перевищує ГДК (наприклад - чадний газ СО). У цьому разі, такий спосіб заміни фільтрів неприпустимий. Є шкідливі гази, у яких «середній» поріг сприйняття помітно вище, ніж ГДК. Нижче наводиться перелік деяких таких речовин із зазначенням їх номера (CAS) і концентрації (С) виражену в ГДК, при якій люди зазвичай, починають відчувати їх вдихання. Значення ГДК і середнього порогу сприйняття (С) взято з[32], і через відмінності у величинах ГДК в США і РФ, можуть не завжди збігатися зі значеннями, які вийшли б за використання даних, їх російськомовних джерел.

Таблиця 2. Деякі шкідливі речовини з поганими «попереджувальними» властивостями. Див. Способи заміни противогазових фільтрів респіраторів:

Назва (CAS) ГДК[33] Концентрація[34] (ГДК)
Оксиран (75-21-8) 1 (1,8) 851
Арсин(7784-42-1) 0,05 (0,2) До 200
Пентаборан (19624-22-7) 0,005 (0,013) 194
Діоксид хлору(10049-04-4) 0,1 (0,3) 92,4
Метилен біфеніл ізоціанати (101-68-8) 0,005 (0,051) 77
Диглицидиловий ефір (2238-07-5) 0,1 (0,53) 46
Винилиден хлорид (75-35-4) 1 (4,33) 35.5
Толуен-2,6-диизоцианат (91-08-7) 0,005 (0,036) 34
Диборан (19287-45-7) 0,1 (0,1) 18-35
Дициан (460-19-5) 10 (21) 23
Епоксипропан (75-56-9) 2 (4,75) 16
Метил 2-ціаноакрілат (137-05-3) 0,2 (1) 10
Тетроксид осмію (20816-12-0) 0,0002 (0,0016) 10
Бензен (71-43-2) 1 (3,5) 8,5
1,2-Епокси-3-з-пропоксипропан (4016-14-2) 50 (238) 6
Селеноводень (7783-07-5) 0,05 (0,2) 6
Мурашина кислота (64-18-6) 5 (9) 5,6
Фосген (75-44-5) 0,1 (0,4) 5,5
Метилциклогексанол (25639-42-3) 50 (234) 5
1-(1,1-Диметилетил)-4-метилбензол (98-51-1) 1 (6,1) 5

та інше.

Тому під час роботи з цими та іншими подібними речовинами, використовувати реакцію робітника на вдихання шкідливих речовин (запах) теж не можна - багато робітників, відчують запах занадто пізно.

Якщо речовини, у яких середній поріг сприйняття запаху нижче ГДК. Чи можна в такому випадку використовувати реакцію робочого для своєчасної заміни фільтрів?

У США в 1987 році, це допускалося ([10], с. 143), але вимагалося, щоби перед тим, як працівник приступить до роботи (що потребує застосування респіратора), роботодавець повинен перевірити індивідуальний поріг сприйняття запахів саме у цього співробітника, давши йому понюхати шкідливий газ за безпечної концентрації. А за відсутності відчуття шкідливих газів («попереджувальних» властивостей запаху, подразнення тощо), використання фільтрувальних респіраторів, заборонялося.

Але 1996 року, думка фахівців з охорони праці змінилася ([10], с. 219). Використовувати реакцію робітників на вдихання шкідливих речовин для своєчасної заміни фільтрів тепер не радять, і зараз стандарти США не допускають заміну протигазових фільтрів, за відчуттями робітника, на вдихання шкідливих речовин.

Оскільки потрапляння шкідливих речовин під маску, може відбутися не лише крізь фільтри, але і через зазори між маскою і обличчям (наприклад - через сповзання маски під час роботи, тощо), то в цьому разі, реакція робітника на вдихання шкідливих речовин, дозволить вчасно помітити небезпеку і покинути небезпечне місце.

Неодноразове використання протигазових фільтрів[ред.ред. код]

У тих випадках, коли використання фільтра припинилося раніше, ніж концентрація шкідливих газів на виході з фільтру досягла гранично допустимої, у ньому є невитрачений сорбент. Таке становище може виникнути при використанні фільтра короткочасно або за слабкої забрудненості повітря. Дослідження ([35] тощо) показали, що за зберігання такого фільтра, частина шкідливих газів, спійманих раніше сорбентом, може звільнитися, і скупчення газів всередині фільтра біля вхідного отвору, зросте. В середині і у вихідного отвору фільтра, станеться те ж саме - але через менше насичення сорбенту, меншою мірою. Через різницю в концентрації газів їх молекули почнуть рухатися всередині фільтра від вхідного до вихідного отвору, та будуть перерозподіляти шкідливу речовину всередині фільтра. Цей процес залежить від різних показників - «леткості» шкідливої речовини, тривалості та умов зберігання тощо. Це може призвести до того, що при повторному використанні такого, не до кінця витраченого фільтра, концентрація шкідливих речовин у повітрі, що пройшло крізь нього, стане вище гранично допустимої одразу. Тому під час сертифікації протигазових фільтрів, призначених для захисту від речовин з температурою кипіння менше 65°C, стандарти вимагають проведення перевірки десорбції[36]. Для прикладу, у РФ, стандарт[37] таку перевірку не передбачає.

Щоби зберегти здоров'я робітників, законодавство США не допускає повторного використання протигазових фільтрів для захисту від «летких» шкідливих речовин, навіть якщо за їх першого використання, сорбент просочився частково.

Згідно стандартів, «леткими» вважаються речовини з температурою кипіння нижче 65°C. Але дослідження показали, що і за температур кипіння більше 65°C повторне використання фільтра може виявитися небезпечним. У статті[38] наводиться порядок розрахунку концентрації шкідливих речовин з миті початку повторного використання фільтрів, але ці результати поки не знайшли відбиття ні у стандартах, ні в інструкціях щодо застосування респіраторів, складених виготовлювачами (де також забороняється повторне використання). Цікаво відзначити, що автор статті, котрий працює в США, не спробував розглянути можливість використання протигазового фільтра втретє.

Робота в атмосфері, в якій концентрація шкідливих газів миттєво небезпечна для життя чи здоров'я[ред.ред. код]

Потрапляння шкідливих газів під маску може викликати не лише хронічні захворювання. Навіть короткочасне вдихання шкідливих речовин за досить великого скупчення, може призвести до смерті чи незворотного погіршення здоров'я, а вплив на очі може перешкодити покинути небезпечне місце. За своєчасної заміни протигазових фільтрів, це може статися у разі утворення зазору між маскою і обличчям - якщо при вдиху тиск повітря під маскою нижче атмосферного. Вимірювання захисних властивостей респіраторів, що проводилися у виробничих умовах, показали, що на практиці ступінь захисту - випадкова величина, і що під час роботи у респіраторів без надлишкового тиску під маскою, ступінь захисту, може зменшуватися до дуже маленьких значень.

Тому стандарти розвинених країн, що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів, зобов'язують роботодавця забезпечувати робітників респіраторами з примусовою подачею повітря під маску, щоби тиск під час вдиху був вище атмосферного. Для цього використовується автономне джерело повітря або подачу чистого повітря шлангом (якщо таке обмеження рухливості, припустимо). В останньому випадку, для безпечного покидання місця роботи при перебоях в подачі повітря, у робітника повинно бути автономне джерело чистого повітря досить великої ємності[10].

За значної забрудненості повітря, застосування фільтрувальних респіраторів не рекомендується, навіть якщо скупчення шкідливих речовин не представляє миттєвої небезпеки для життя або здоров'я[10]. Крім того, при використанні фільтрувальних протигазів за дужої забрудненості повітря, може знадобитися часта заміна фільтрів, які коштують недешево. У таких випадках може виявитися більш вигідним використання респіраторів з подачею чистого повітря шлангом під тиском.

Навіть при правильному виборі та застосуванні респіраторів навченими робітниками, вони не можуть гарантувати абсолютно надійний захист, і тому законодавство розвинених країн вимагають використовувати всі можливі способи зниження забрудненості повітря. Лише після цього, для захисту здоров'я робітників використовують протигази.

Наприклад, у РФ (2010-і роки), немає нормативних документів, обов'язкових для виконання, які б регулювали вибір і організацію застосування ЗІЗОД - в тому числі вибір і своєчасну заміну протигазових фільтрів і можливість їх повторного застосування. Не регулюються вибір лицьової частини респіратора, використання респіраторів з примусовою подачею повітря під маску, навчання та тренування робітників. Через це, неможливо розробити підручники та інші навчальні матеріали для підготовки фахівців з охорони праці і робочих, і стримується застосування в РФ вже готових західних розробок. Відсутність підготовки за цим напрямком у інспекторів, може знизити продуктивність їх роботи до нуля.

В Україні є документ, який регламентує правила вибору та організації застосування респіраторів роботодавцем, але він має суттєві вади, які роблять його виконання безглуздим. Наприклад, в документі не встановлено державні обмеження допустимого застосування респіраторів різних конструкцій, що фактично узаконює використання заздалегідь недостатньо ефективних ЗІЗОД в умовах, коли вони в принципі (через свою будову) не можуть надійно захистити здоров'я робітників.

Підбиваючи підсумок вищесказаного, слід визнати наявність істотних недоліків у практиці застосування ЗІЗОД в умовах виробництва ... що складалися десятиліттями.[39].

... система сертифікації респіраторів не забезпечує ефективний захист працівників.[7]

Якщо врахувати, що основи конструкції сучасних ЗІЗОД сформувалися у воєнні та перші десятиліття повоєнних років, а за останні 40-50 років можна виділити вдосконалення лише окремих елементів і вузлів[40] ... , то слід визнати незрівнянно більш значний розвиток протягом цих років, інших галузей промисловості.[41]

Див. також[ред.ред. код]

Навчальні посібники[ред.ред. код]

  • Н. Ивонин. Фильтрующие и изолирующие противогазы. 1935р. PDFdjvu
  • Дубинин М. и Чмутов К.. Физико-химические основы противогазного дела. Москва, 1939р. djvu


  • Ненсі Боллінджер, Роберт Шюц. «NIOSH Guide to Industrial Respiratory Protection» NIOSH, 1987 г. англ Є переклад (рус): «Руководство по применению респираторов в промышленности» (1987) PDF Wiki
  • Лінда Розенсток. Керівництво Національного інституту охорони праці (NIOSH) по профілактиці туберкульозу в медустановах 1999р TB Respiratory Protection Program In Health Care Facilities. Administrator's Guide Є переклад (рус): PDF Wiki
  • Ненсі Боллінджер. Керівництво по вибору респіраторів NIOSH, 2004 р.англ Є переклад (рус): Руководство NIOSH по выбору респираторов. 2004г PDF Wiki


  • Відеозапис перевірки полумасок, наочно показує їх низькі ізолюючі властивості, і брехливість реклами (російською мовою): на Викискладе; из YouTube (5 хв 36 сек).

Через те, що респіратори - ненадійний засіб захисту, Національний інститут охорони праці (NIOSH) проводить роботу щодо зменшення впливу пилу при підземному видобутку корисних копалин. Розроблені навчальні посібники щодо зниження запиленості при видобутку вугілля[42], та інших корисних копалин[43], та інші аналогічні документи з конкретними рекомендаціями.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Велика Британія, British Standard BS 4275:1997 "Guide to implementing an effective respiratory protective device programme":

    Якщо повітря в місці роботи забруднене., то важливо визначити - чи можна зменшити (до прийнятного рівня) ризик, створюваний цими забрудненнями, "'з допомогою технічних засобів і організаційних заходів"' - а не з допомогою респіраторів. ... Якщо виявлений ризик неприйнятний, то для запобігання або зменшення шкідливого впливу треба в першу чергу використовувати ті методи, які вказані в пунктах (а)-(з) для запобігання і в пунктах (d)-(k) для зниження ризику, а не респіраторний захист. ...

    a) Використання інших речовин, які менш токсичні.
    b) Використання тих же речовин у менш небезпечній формі, наприклад - заміна дрібнодисперсного порошку крупнодисперсным, або гранулами, або розчином.
    c) Заміна технологічного процесу на іншій - так, щоб зменшилася пилоутворення.
    d) Виконання технологічного процесу та обробки матеріалів у повністю або частково герметизованому обладнанні.
    e) Пристрій укриттів у поєднанні з місцевими вентиляційними відсмоктувачами.
    f) Місцева витяжна вентиляція - місцеві відсмоктувачі (без укриттів).
    g) Використання загальнообмінної вентиляції.
    h) Зменшення тривалості періодів впливу.
    i) Організація роботи таким чином, щоб зменшити попадання забруднень у повітря, наприклад - закривання невикористовуваних контейнерів.
    j) Використання вимірювального обладнання та пов'язаної з ним сигналізації для попередження людей про перевищення допустимого рівня забрудненості повітря.
    k) Ефективна прибирання.
    l) Виконання програми респіраторної захисту.
    Оскільки у багатьох випадках можна зменшити ризик вдихання забрудненого повітря робочими одним лише способом, потрібно ретельно вивчити всі кроки від a) до l), які призначені для зменшення забруднення повітря, або для зменшення ризику вдихання забрудненого повітря. Але при використанні поєднання двох або більше способів можна домогтися зниження ризику до припустимого.
    Вимоги цього стандарту повинні виконуватися протягом усього часу, поки буде розроблятися і проводитися зниження ризику вдихання забрудненого повітря з допомогою всіх обґрунтованих технічних і організаційних заходів (без використання ЗІЗОД), і після такого зниження.
    ... Якщо проведення заходів щодо зниження ризиків не дозволить забезпечити безпечні і здорові умови праці, потрібно зробити оцінку залишкового ризику вдихання забрудненого повітря або поглинання шкідливих речовин через шкіру. Це дозволить визначити, якою (тип) респіраторів потрібен, і якою повинна бути програма респіраторної захисту.

    США, 29 CFR 1910.134 "Respiratory Protection":(є переклад (рус.))

    1910.134(a)(1) Основним способом запобігання тих професійних захворювань, які виникають через вдихання повітря, забрудненого пилом, туманом, димом, смогом, шкідливими газами та аерозолями повинно бути запобігання впливу шкідливих речовин на людину, і запобігання забруднення повітря. Для цього слід (наскільки можливо) автоматизувати і механізувати виробництво, змінювати використовувані матеріали і технологічний процес, застосовувати технічні засоби, наприклад - герметизувати виробниче обладнання і використовувати вентиляційне обладнання. У тих випадках, коли ці способи недостатньо ефективні, або при їх монтажі і ремонті, слід використовувати надійні та ефективні респіратори.

    ФРН, DIN EN 529:2006 "Atemschutzgeräte - Empfehlungen für Auswahl, Einsatz, Pflege und Instandhaltung - Leitfaden"

    ...Вплив шкідливих речовин на робочих повинно бути усунено (знижена до безпечного рівня). Якщо ж це неможливо або складно для виконання, то воно повинно бути зменшено до мінімуму в джерелі за рахунок використання технічних, організаційних та інших заходів - до того, як будуть застосовуватися респіратори.

    ... ЗІЗОД повинні використовуватися тільки в тому випадку, коли виконується одна або кілька умов:
    а) Використані інші засоби, але їх виявилося недостатньо;
    b) Вплив перевищує гранично допустиму, а кошти (колективної та технічної) захисту поки тільки встановлюються;
    c) Робітникам доводиться працювати в умовах, близьких до НС, так як виконання роботи не можна відкласти до моменту, коли вплив буде знижено в джерелі іншими засобами.
    d) Робітники піддаються впливу, що перевищує гранично допустиму, рідко і недовго, так що використання інших методів захисту непрактично;
    e) Необхідний саморятівник для самостійної евакуації в разі виникнення НС;
    f) Виконання аварійних робіт рятувальниками.
  2. Women in the US Military - History of Gas Masks. Chnm.gmu.edu. 2001-09-11. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2010-04-18. 
  3. Robert Baker: The First Doctor in the Factory Department. Part I. 1803-1858
  4. Докладніше про розробки респіраторів до початку Першої світової війни див.: The invention of the gas mask
  5. Опис противогазных пов'язок і масок, наявних у діючих арміях південно-західного фронту 1915г
  6. М.О. Фигурновский Нарис розвитку російської протигаза під час імперіалістичної війни 1914-1918р 1942р
  7. а б Кирилов В.Ф., Філін А.З., Чиркин А.В. Огляд результатів виробничих випробувань засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) // ФБУЗ "Російський регістр потенційно небезпечних хімічних і біологічних речовин" Росспоживнагляду Токсикологічний вісник. — Москва, 2014. — № 6 (129). — С. 44-49 (Wiki PDF - російською мовою). — ISSN 0869-7922.
  8. Ziqing Zhuang, Christopher C. Coffey та ін. Зв'язок між результатами вимірювань захисних властивостей респіратора на металургійному заводі і коефіцієнтом ізоляції маски, виміряними кількісно. American Industrial Hygiene Association Journal, vol. 64(6): с. 730-738 (2003)
  9. а б в Crutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т Ненсі Боллінджер, Роберт Шюц. NIOSH Guide to Industrial Respiratory Protection NIOSH, 1987 р. Переклад (рус): PDF Wiki
  11. Ming-Tsang Wu Вимірювання ефективності респіраторів, застосовуваних робочими коксової печі American Industrial Hygiene Association Journal (2002) 63(1): 72-75
  12. а б Larry Janssen Jeanne Bidwell. Вимірювання захисних властивостей респіратора - полнолицевой маски при дії аерозолю свинцю Journal of Occupational and Environmental Hygiene, том 4(2), с. 123-128 (2007)
  13. З-за високих захисних властивостей у США такі респіратори використовуються більш ніж у 10 % випадків, коли потрібні ЗІЗОД
  14. Доповідь проф. Кирилова «Про засоби захисту органів дихання від промислових аерозолів» 08.12.2011
  15. David Caretti, Paul Gardner. Respirator Fit Factor Performance while Sweating. American Industrial Hygiene Association Journal, 60(1), 84-88 (1999)
  16. Cummings K.J., J. Cox-Ganser и др. Respirator donning in post-hurricane New Orleans. Emerg. Infect. Dis. 13:700-707 (2007).
  17. Lisa M. Brosseau. Перевірка ізолюючих властивостей респіраторів, призначених для захисту від інфекційних захворювань // Journal of Occupational and Environmental Hygiene, том 7(11) 628-632 (2010)
  18. Respirator Usage in Private Sector Firms U.S. Department of Labor, Bureau of Labor Statistics, 2001
  19. Санитарные Правила 2.2.2.1327-03. Гигиенические требования к организации технологических процессов, производственному оборудованию и рабочему инструменту
  20. Стандарт США 29 CFR 1910.134. Respiratory protection. Переклад (рус): PDF Wiki
  21. Стандарт Канади CS Z94.4-02 Selection, Use, and Care of Respirators
  22. Стандарт Австралії та Нової Зеландії AS/NZS 1715:2009. Selection, use and maintenance of respiratory protective equipment
  23. Guide to implementing an effective respiratory protective device programme BS 4275:1997. London: BSI
  24. MSA - Cartridge Life Calculator
  25. Приклад використання програми для обчислення строку служби противогазных фільтрів MSA
  26. Программа 3М
  27. Приклад використання програми для обчислення строку служби противогазных фільтрів 3M
  28. NIOSH/NPPTL MultiVapor Version 2.2.3
  29. Фільтр 3М 6009 з індикатором закінчення терміну служби. Інструкція для користувача.
  30. Фільтр 3М 60929 з індикатором закінчення терміну служби. Інструкція для користувача.
  31. Amoore JE, Hautala E. Odor as an aid to chemical safety: odor thresholds compared with threshold limit values and volatilities for 214 industrial chemicals in air and water dilution // J Appl Toxicol 1983; 3(6): 272—290
  32. Керівництво по вибору респіраторів 3М Respirator Selection Guide
  33. Среднесменные ГДКРЗ вказані в: ppm (мг/м3), де ppm частин на мільйон.
  34. Умовно «середній» концентрація, за якої 50 % людей починає відчувати запах.
  35. Reuse of Organic Vapor Chemical Cartridges 3M Corporation, Technical Data Bulletin #142 by C.E. Colton. St. Paul, Minn.: 3M, 1999.
  36. Respiratory Protective Devices — Gas Filters & Combined Filters—Requirements, Testing, Marking BS EN 14387:2004+A1:2008. London: British Standards Institute (BSI), 2008
  37. ГОСТ Р 12.4.231-2007. АX противогазовые и комбинированные фильтры для защиты от органических соединений с низкой температурой кипения. Общие технические условия
  38. Gerry O. Wood and Jay L. Snyder. Estimating Reusability of Organic Air-Purifying Respirator Cartridges // Journal of Occupational and Environmental Hygiene 8(10), 609—617 (2011).
  39. Кирилов В.Ф. та ін. Про засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих (огляд літератури). Медицина праці та промислова екологія, ФГБУ НДІ медицини праці РАМН, (2013) № 4, С. 25-31, ISSN 1026-9428 Вікіджерела PDF (рус) JPG (рус)
  40. Автори мають на увазі ситуацію в СРСР і СНД, а не промислово-розвинуті західні країни, де останні 40 років проводилося багато досліджень і був досягнутий великий прогрес у визначенні ефективності ЗІЗОД різних конструкцій, у своєчасній заміні противогазных фільтрів та ін
  41. В.И. Тарасов, Кошелев В.Е. «Просто о непростом в применении средств защиты дыхания» (для отделов охраны труда промышленных предприятий). - Пермь: Стиль-МГ, 2007. С. 68. - 280 с.
  42. F. Jay Colinet, James P. Rider, Jeffrey M. Listak, John A. Organiscak and Anita L. Wolfe. Best Practices for Dust Control in Coal Mining National Institute for Occupational Safety and Health. Pittsburgh, PA; Spokane, WA. DHHS (NIOSH) Publication No. 2010-110 2010p, 84 c. Є переклад: Лучшие способы снижения запылённости в угольных шахтах. NIOSH 2010г Wiki (рус.)
  43. Andrew B. Cecala, Andrew D. O’Brien, Joseph Schall et al. Dust Control Handbook for Industrial Minerals Mining and Processing National Institute for Occupational Safety and Health. Pittsburgh, PA; Spokane, WA. DHHS (NIOSH) Publication No. 2012-112 2012p, 312 c. Є переклад: Руководство по защите от пыли при добыче и переработке полезных ископаемых. NIOSH 2012г PDF (рус.) Wiki (рус.)