Рудбекія кінчаста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рудбекія кінчаста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Рудбекія (Rudbeckia)
Вид:
Рудбекія кінчаста (R. laciniata)
Біноміальна назва
Rudbeckia laciniata

Рудбекія кінчаста[1][2] (Rudbeckia laciniata) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у США й Канаді; натуралізований у Європі, Китаї, Новій Зеландії.

Опис[ред. | ред. код]

Рослина колоніальна, кореневище часто подовжене, струнке, коріння волокнисте. Багаторічна рослина, 50–300 см. Листки зелені, листові пластини від широко яйцеподібних до ланцетоподібних, всі, крім віддалених, які 1–2-перисто-розділені або перисто-складні, листочки / часточки 3–11, поля цілі або зубчасті, верхівки від гострих до загострених, поверхні голі або волохаті (іноді з напівпрозорими плямами), прикореневі (часто в'януть перед цвітінням) черешкові, 15–50 × 10–25 см, стеблові черешкові або сидячі, здебільшого часточкові до перистих, 8–40 × 3–20 см. Плоди 3–4.5 мм; папус до 1.5 мм[3]. Кошики 7–12 см в діаметрі. Крайові язичкові квітки золотисто-жовті; серединні — трубчасті, темно-коричневі або зеленувато-жовті, або всі квітки (у махрових форм) золотисто-жовті[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у США й Канаді; натуралізований у Європі, Китаї, Новій Зеландії; також культивується[4][5][6][3].

В Україні вид зростає у садах і парках — на всій території, іноді трапляється диким (околиці Львова, близько Заболотова над Прутом)[2].

Використання[ред. | ред. код]

Декоративна рослина, переважно розводять форми з махровими квітами[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rudbeckia laciniata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 258. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Процитовано 08.09.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 08.09.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 08.09.2019. (англ.)
  6. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 08.09.2019. (англ.)