художник = місцева назва = закінчення будівництва = підпис карти = установлений = карта = побудовано на кошти = закладено перший камінь = адреса = прийнято рішення про буді... = розмір = перебудова =
Збудований у 1810-х роках, згодом зазнавав перебудов. В храмі зберігаються мощі Івана Сучавського. При храмі — дзвіниця заввишки 40 метрів із вісьмома дзвонами, найбільший з яких важить 6 тонн 160 кг.
Собор будувався в 1815—1820 роках під керівництвом отця Федора Малявинського на місці старого турецького цвинтаря, на пагорбі в центрі міста, з пожертв місцевого населення. За початковим проектом його планування мало нагадувати форму корабля, але в 1830 році до нього прибудували три чотириколонних портика, змінивши форму будівлі на форму хреста.[1] Фрески в купольному та вівтарному приміщеннях собору виконав у 1920—1940 роках художник Павло Піскарьов разом зі своїми глухими донькою та сином.[1] У 1971 році московські художники розписали центральну частину собору новими фресками.[2]
У соборі зберігається частка мощей св. Йоана Сучавського,[1] який, за його житієм, був убитий у Аккермані на місці, де пізніше була побудована православна церква в його ім'я.[3] Копія Гербовецької ікони Божої Матері[pl] в храмі також користується особливим шануванням вірян.[4]
Собор має три вівтарі — головний вівтар Вознесіння Господнього та бічний вівтар св. Миколая та Казанської ікони Божої Матері, розташовані за одним дерев'яним позолоченим іконостасом.[1] Ікони в іконостасі виконані невідомим місцевим майстром у грецькому стилі, але з помітним впливом місцевої південноруської іконописної культури. Винятком є образи Успіння Божої Матері та Івана Хрестителя та ікони Вознесіння Господнього та архангела, розташовані праворуч від вівтаря.[1] Відомий також автор ікони св. Серафима Саровського в лівому вівтарі, написане місцевим художником Павлом Єрлаковим.[1]
У головному куполі розміщено зображення Христа Вседержителя в оточенні херувимів та інших ангелів, а далі — апостолів і чотирьох євангелістів, фігури яких знаходяться на вітрилах купола. На стелі нави видно постаті Бога Отця та старозавітних пророків.[1]
У 2002 році неподалік від собору була побудована каплиця на честь 2000-річчя від Різдва Христового.[1]
Свято-Вознесенский собор // Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 269–271. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)