Серафим Саровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серафим Саровський
Saint Seraphim of Sarov.jpg
Народився 19 (30) липня 1754
Курськ, Російська імперія
Помер 2 (15) січня 1833 (78 років)
Саров, Нижньогородська область
Поховання Нижньогородська область
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність чернець
Конфесія православ'я
Серафим годує ведмедя. Фрагмент літографії «Шлях до Сарова», 1903
Орден Серафима Саровського
Білоруська монета

Преподобний Серафим Саровський (Прохір Мошнин, 19 липня 1754, Курськ, Російська імперія2 січня 1833, Саров, Російська імперія) — російський подвижник і інок з числа прославлений Російською Церквою в лику святих і преподобних, один з найшанованіших в Росії , Україні та у православному світі. Імовірно щонайменше раз відвідував Київ, столицю і духовний центр Русі.В пам'ять про подвижника збудовано чимало храмів, пов'язаних як з релігійними громадами УПЦ так і ПЦУ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Прохір Мошнин народився у Курську, у сім'ї православного купця Курщини.

Семирічним хлопчиком впав з дзвіниці, але дивом залишився живий. Підлітком отримав зцілення від Курської ікони Божої Матері «Знамення». В юності паломником прибув до Києва поклонитися святим. Один з монахів, Досифея, надавши настанови юнаку, спрямував його до краю, де була розташовна «Саровська пустинь»[1][2].

У віці 18 років став послушником у Саровському монастирі. Шістнадцять років провів у пустелі, з них три роки — у повному мовчанні. Випробував себе подвигом стовпництва: 1000 днів і ночей стояв на камені і невпинно молився.

Провівши 10 років у пустелі, преподобний, якому вже пішов сьомий десяток, почав приймати стражденних, розраджувати і зціляти їх. У деякі свята до нього приходило по декілька тисяч людей.

За свідченнями очевидців, преподобний мав дар слова «живого і щедрого», прозорливість незвичайну: читав думки, як книгу. Був завжди радісним. Лице його випромінювало чудесне світло, а під кінець життя було настільки осяйно-сліпучим, що «неможливо було дивитися на нього».

У 20-ті роки ХХ столітті Саровську пустинь закрили, а мощі вивезли у невідомому напрямку. Тільки в 1991 році вони були виявлені у фондах музею, розміщеного у Казанському соборі Санкт-Петербурга.

Влітку того ж року хресним ходом мощі Преподобного повернули до Серафимо-Дівеєвського монастиря[3].

Вшанування[ред. | ред. код]

24 березня 2004 року Святійший Синод Російської Православної Церкви заснував орден преподобного Серафима Саровського, що має три ступеня.

28 листопада 2008 року Національний банк Білорусі випустив в обіг золоту пам'ятну монету номіналом 50 білоруських рублів «Преподобний Серафим Саровський».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]