Симхе Трахтер
| Симхе Трахтер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Symche-Binem Trachter | ||||
 | ||||
| Пейзаж із містечка Казімеж-Дольни. | ||||
| Народження | 1893 Польща, Люблін | |||
| Смерть | 1942 | |||
| Треблінка | ||||
| Національність | єврей | |||
| Країна | Польща | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Школа образотворчих мистецтв у Варшаві[pl] Академія образотворчих мистецтв у Кракові Академія образотворчих мистецтв у Відні | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | постімпресіонізм | |||
| Вчитель | Станіслав Дембіцький | |||
|
| ||||
 Симхе Трахтер у Вікісховищі | ||||
Симхе-Бінем Трахтер (пол. Symche-Binem Trachter); нар. у 1883 році в Любліні, пом. у 1942 році в Треблінці — польський художник єврейського походження.
Симхе Трахтер народився в Любліні у родині заможних міщан. Потяг до малювання виник у нього вже в юних роках[1]. У 1911 році Трахтер переїхав до Варшави. Протягом 1916–1920 років навчався образотворчому мистецтву в Школі образотворчих мистецтв у Варшаві[pl], потім продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові під керівництвом Яцека Мальчевського, Теодора Аксентовича та Станіслава Дембіцького. Згодом виїхав до Відня, де шість місяців навчався у Віденьській академії образотворчих мистецтв. Кілька років (починаючи з 1927 року) провів у Парижі, навчаючись в Академії Рансона[en][2]. Тут Трахтер зустрівся з багатьма представниками École de Paris. Саме в Парижі він здружився з Тадеушем Маковським[pl]. Після повернення до Польщі у 1929 році знову почав жити в Любліні, краєвиди якого втілював у своїх роботах[1].
Результатом частих відвідин художником Казімежа стали малюнки, на яких зображені образи цього міжвоєнного штетла[3].
Симхе Трахтер був членом Союзу польських художників[pl], а його роботи виставлялися в Любліні, Варшаві, Лодзі, Кракові та інших містах.
У 1938 році знову переїхав до Варшави. Під час нацистської окупації Симхе Трахтер опинився у Варшавському гетто. Там разом із Феліксом Фридманом створив фрески у залі засідань варшавського Юденрату (на найбільшому образі зображений Йов Багатостраждальний). На життя заробляв працею в майстерні, де виготовлялися точильні камені та абразивні порошки.
У ніч із 26 на 27 серпня 1942 року разом із іншими працівниками майстерні був вивезений до табору смерті у Треблінці.
Із творчості Трахтера збереглося небагато картин, переважно в люблінських колекціях (зокрема, в Люблінському музеї). За переказами, він нібито замурував десь частину своїх праць перед тим, як покинути Люблін, але їх так ніколи і не було знайдено.
- ↑ а б Ewa Podhorizer-Sandel. Symche Trachter // Fołks Sztyme, 1974 (?) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Renata Bartnik. Zapomniani artyści // Na przykład. — 1997, Nr 45 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Ewa Małkowska-Bieniek. Polskie judaika jako magnes turystyczny // Turystyka Kulturowa, Nr 4/2009 (Kwiecień 2009) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- Michał Weinzieher, wstęp do: Symche Trachter: katalog wystawy, Warszawa, Żydowskie Towarzystwo Krzewienia Sztuk Pięknych, 1930. (пол.)
- Jerzy Malinowski, Malarstwo i rzeźba Żydów polskich w XIX i XX wieku, vol. 1, Warszawa, Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. ISBN 8301131780. (пол.)