Яцек Мальчевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яцек Мальчевський
пол. Jacek Malczewski
Jacek Malczewski.PNG
Дата народження 15 липня 1854(1854-07-15)
Місце народження Радом, Царство Польське, Flag of Russia.svg Російська імперія
Дата смерті 8 жовтня 1929(1929-10-08) (75 років)
Місце смерті Краків, Польща Польська республіка
Національність поляк
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяПольща Польща
Навчання Академія мистецтв у Кракові
Напрямок символізм
Роки творчості 1892 — 1929

Я́цек Мальче́вський (пол. Jacek Malczewski; (15 липня 1854, Радом, Царство Польське, Російська імперія — 8 жовтня 1929, Краків, Польська республіка) — видатний польський художник, один з найвизначніших представників польського символізму.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Походив зі збіднілої шляхетської родини. У 13 років батьки відправили хлопця до родини дядька, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Адольф. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського месіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У віці сімнадцять років хлопця відправили в Краків, де він продовжив навчання в гімназії, а у вільний час студіював у краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів — Ян Матейко, який і порадив здібному юнакові перейти на навчання живопису. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням у Школі мистецтв у Парижі.

Меценати Лянцкоронські[ред.ред. код]

Брав участь в археологічній мандрівці, організованій Каролем Лянцкоронським, до Памфілії, Пізидії, Греції, у яку вирушили на початку вересня 1884 року (з Роздолу). У 1885 перебував у Мюнхені.

Восени 1887 повернувся на Батьківшину. Цього ж року узяв шлюб.

У 1880 відвідав Італію, потім Галичину, Львів.

На 1880-ті припадає зближеннчя з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Османській імперії. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ в Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Викладач і художник[ред.ред. код]

Два терміни Мальчевський був професором1896-1900 та у 1912-1921).

У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» (Sztuka тобто «Мистецтво») разом з іншими майстрами, серед яких:

Спілка існувала протягом тривалого часу — до 1950 року.

Дві смерті[ред.ред. код]

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька — у 1884 р., після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 р.

10 років поза Краковом[ред.ред. код]

Надгробок Мальчевського.

Після конфлікту з художником Юліяном Фалатом, покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у місті Львів (1903 р.)

В останній рік життя художник втратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

Творчість[ред.ред. код]

В творчому доробку художника — пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, численні автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», «митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців (портрет Адама Асника з музою), так і в автопортретах.

Не маючи привабливої зовнішньості, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях («Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі»), так і в портретах костюмованих (в латах) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих — живим.

Тема польських повстанців[ред.ред. код]

Заслання студентів

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщі протягом 1795—1918 років була тема боротьби за національне визволення від Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща) і відновлення державності. Останній розділ Польщі у 1795 роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численними повстаннями, які однак не принесли успіху. Країни-загарбники відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням бунтівників. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 добре передав лист Яна Матейка:

Скрізь - хрести! Скрізь ! Вийдеш з дому - повз тебе або несуть убитого, або їде катафалк. Зайдеш в костел - усі в траурі !

Був одним із художників, що порушували тему покараних повстанців. Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній — художник подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерті, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Гіркота поразки і сум за колишнім життям стали головною темою картини Мальчевського «Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру».

Автопортрети[ред.ред. код]

Залишив по собі велику кількість автопортретів. В тому сумному світі політичної реакціїв країні та власних поневірянь спостереженя за собою, за змінами власного обличчя стають засобом аналізу змін в собі і змін в середовищі. Автопортрети різняться і композиціями, і стилістикою, вони то суто реалістичні і подані в порожніх, незручних інтер'єрах, то поряд з міфічними персонажами(« Автопортрет і сатир», " «Автопортрет і Ерінія»), то поряд з фігрою Смерти, як це робив сумний Арнольд Беклін, знакова фігура європейського символізму. Особлива група автопортретів Мальчевського — в біблійних композиціях чи композиціях-інтерпретаціях на біблійні теми («Христос і саморитянка біля колодязя», «Христос і Пілат»).

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • «Повстання в шахті», 1882
  • «Інтродукція», 1890
  • «Меланхолія» (18901894)
  • «Святвечір у Сибіру» (1892)- польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру
  • «Безвихідна ситуація» (18951897)
  • «Моє життя, дитинство»
  • «Янголе, я піду за тобою»
  • «Спокій в кайданах», 1899
  • «Дворик в звіринці, Краків»
  • «Геркулес на перетині шляхів»
  • «Ідилія»
  • «Прощання»
  • «Пейзаж з Товієм і янголом»
  • «Меланхолія»
  • «Соняшники»
  • «Рибалка з русалкою»
  • «Зимовий пейзаж»
  • «В момент створення сплячої гарпії», 1901
  • «Саломея чекає, поки відрубають голову Св. Івану Хрестителю»
  • «Повернення блудного сина»
  • «Моє життя. Моя душа»
  • «Натхнення художника»
  • «Моє життя. Повернення»
  • «Янгол і хлопчик-пастушок І», 1903
  • «Янгол і хлопчик-пастушок ІІ»
  • «Отруєний колодязь. Химера», 1906
  • «Мої моделі»
  • «Смерть Єлени», 1907
  • «Смерть завітала» або «Танатос»
  • «Автопортрет з палітрою»
  • «Автопортрет з сатиром»
  • «Автопортрет і Ерінія», 1910
  • «Автопортрет і юна смерть», 1910
  • Піфія Мальчевського, 1917
  • «Богиня перемоги Ніке»
  • «Дружина художника і два фавни»
  • «Сивий фавн»
  • «Circulys vitiosus»

Портрети[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Мав декілька значних нагород, серед них

  • Орден Відродження Польщи
  • Велика золота медаль на Національній вистаці в Познані

Джерела[ред.ред. код]

  • Jadwiga Puciata-Pawłowska. Malczewski Jacek (1854—1929) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX. — S. 282—286. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[[Категорія:Художники-символісти]