Скобцева Ірина Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скобцева Ірина Костянтинівна
рос. Скобцева Ирина Константиновна
Ім'я при народженніСкобцева Ірина Костянтинівна
Інші іменаІрина Бондарчук
Народилася22 серпня 1927(1927-08-22)[2]
Тула, РСФРР, СРСР
Померла20 жовтня 2020(2020-10-20)[3] (93 роки)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, театральний педагог
Alma materВідділення історії та теорії мистецтва історичного факультету МДУd і Школа-студія МХАТ (1955)
ЗакладДержавний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності1955—2016
У шлюбі зБондарчук Сергій Федорович і Аджубей Олексій Іванович
ДітиБондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
IMDbnm0804509
Нагороди та премії
Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР

CMNS: Скобцева Ірина Костянтинівна у Вікісховищі

Ірина Костянтинівна Скобцева (рос. Ирина Константиновна Скобцева; 22 серпня 1927, Тула, Російська РФСР — 20 жовтня 2020) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1974).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчила Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (1952) та Школу-студію МХАТу (1955).

З 1956 р. працювала в Театрі-студії кіноактора.

Одна з найкрасивіших акторок радянського кінематографу. Блискуче дебютувала в кіно головною роллю Дездемони в екранізації п'єси Шекспіра «Отелло» (1955, реж. Сергій Юткевич). Знялася в декількох українських і російсько-українських кінокартинах. Зіграла близько вісімдесяти різнопланових ролей в кіно і серіалах. Знімалася, зокрема, у таких іменитих режисерів, як Георгій Данелія, Борис Барнет, Ельдар Рязанов, Сергій Бондарчук, Станіслав Говорухін, Володимир Меньшов, Леонід Квініхідзе, Григорій Рошаль, Володимир Бортко-мол., Володимир Басов, Микола Мащенко, Григорій Кохан, Євген Матвєєв, Ігор Таланкін, Марк Орлов та ін.

З 1971 року — педагог акторської майстерності у ВДІК (майстерня С. Ф. Бондарчука), з 1977 року — доцент.

Пішла з життя 20 жовтня 2020 року.

Родина:

  • Другий чоловік: Сергій Бондарчук(1920—1994) — радянський актор, кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1952). Лауреат Ленінської (1960), Сталінської премії I ступеня (1952) і Державної премії СРСР (1984), володар кінопремії «Оскар» (1969).
    • Дочка: Бондарчук Олена Сергіївна (1962—2009) — радянська і російська акторка театру і кіно.
      • Онук: Костянтин Крюков (нар. 1985) — російський кіноактор, продюсер, ювелір, художник.
        • Правнучка: Юлія Крюкова (нар. 2007).
    • Син: Бондарчук Федір Сергійович (нар. 1967) — радянський і російський актор, режисер, сценарист, кліпмейкер, телеведучий, ресторатор.
      • Онук: Сергій Федорович Бондарчук (молодший) (нар. 1991).
        • Правнучка: Маргарита Сергіївна (нар. 2012).
        • Правнучка: Віра Сергіївна (нар. 2014).
      • Внучка: Варвара Федорівна Бондарчук (нар. 1999).

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]
  • Заслужена артистка РРФСР (26.11.1965) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
  • Народна артистка РРФСР (28.03.1974) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
  • Орден Дружби (25.08.1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
  • Орден Пошани (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
  • Почесний приз «Кінотавра» «За внесок у російський кінематограф» — за трепетність таланту і чарівну жіночність (02.06.2018)[4]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

В українських кінострічках:

Література

[ред. | ред. код]
  • Бауман Е. И. Скобцева. М., 1976;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.389;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.697.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #133085546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Умерла Ирина Скобцева
  4. «Кинотавр»: Основной конкурс [Архівовано 2020-10-23 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]