Бондарчук Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Бондарчук
Bondarchuk portret.jpg
Народився 25 вересня 1920(1920-09-25)
с. Білозерка, Херсонська губернія, УРСР
Помер 20 жовтня 1994(1994-10-20) (74 роки)
Москва, РФ
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Новодівочий цвинтар
    Національність українець
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Діяльність режисер, актор, викладач
    Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1948)
    Заклад Мосфільм, Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
    Роки діяльності з з 1948
    У шлюбі з Макарова Інна Володимирівна і Скобцева Ірина Костянтинівна
    Діти Бондарчук Наталія Сергіївна, Бондарчук Олена Сергіївна і Бондарчук Федір Сергійович
    IMDb ID 0094083
    Нагороди та премії
    Герой Соціалістичної Праці — 1980
    Орден Леніна — 1967Орден Леніна — 1980Орден Жовтневої Революції — 1974Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985
    Орден Трудового Червоного Прапора — 1970Орден Дружби народів  — 1986
    Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
    Медаль «За оборону Кавказу»
    Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
    Медаль «Ветеран праці»
    Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
    Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
    Ленінська премія — 1959Сталінська премія — 1952Державна премія СРСР — 1984
    Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
    Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1982
    Народний артист СРСРЗаслужений артист РРФСР

    CMNS: Сергій Бондарчук на Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к (25 вересня 1920, с. Білозерка, Херсонська губернія, УРСР — 20 жовтня 1994, Москва, РФ) — радянський режисер й актор українського походження. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року удостоєна Оскара в категорії «Найкращий іноземний фільм».

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Кадр з фільму «Війна і мир». Бондарчук у ролі П'єра Безухова

    Народився 25 вересня 1920 на Херсонщині, в селищі Білозерці.

    У 1937—1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.

    Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.

    У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.

    Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.

    У 1952 став народним артистом СРСР.

    Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.

    Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж потрактовано як етапну подію в кінематографі післясталінської доби й він засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.

    У 1959 став лауреатом Ленінської премії.

    По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (19661967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.

    Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Вони захищали Батьківщину» (1975), де зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.

    Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.

    1982 року у творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи вагу митця для традицій європейського кіно, спрямованого досліджувати й виражати глибинні людські поривання, переживання, прагнення.

    У 1980 року удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.

    Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активну кіно- і телевізійну діяльність провадить Федір, його син.

    Особисте життя[ред. | ред. код]

    Одружувався двічі:

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Акторські роботи[ред. | ред. код]

    • 1948 — «Молода гвардія» — Валько
    • 1948 — «Мічурин» — Уралець
    • 1950 — «Кавалер Золотої Зірки» — Сергій Тутаринов
    • 1951 — «Тарас Шевченко» — Тарас Шевченко
    • 1953 — «Кораблі штурмують бастіони» — Тихон Прокоф'ев
    • 1953 — «Адмірал Ушаков» — Тихон Прокоф'ев
    • 1954 — «Про це не можна забувати» — письменник Александр Якович Гармаш (прототип — Ярослав Галан)
    • 1955 — «Незакінчена повість»  — Юрій Сергійович Єршов
    • 1955 — «Отелло» — Отелло
    • 1955 — «Стрибуха» — лікар Осип Степанович Димов
    • 1956 — «Іван Франко» — Іван Франко
    • 1958 — «Йшли солдати» — Матвій Крилов
    • 1959 — «Доля людини» — Андрій Соколов
    • 1960 — «Сергій» — Коростельов
    • 1960 — «У Римі була ніч» / Era notte a Roma — солдат Федір Олександрович Назуков
    • 1965 — 1967 — «Війна і мир» — П'єр Безухов
    • 1969 — «Битва на Неретві» — Мартін
    • 1969 — «Золоті ворота» — текст поза кадром
    • 1970 — «Дядя Ваня» — Михайло Львович Астров
    • 1973 — «Мовчання доктора Івенса» — Мартін Івенс
    • 1974 — «Вибір цілі» — Ігор Курчатов
    • 1974 — «Такі високі гори» — Іван Миколайович Степанов
    • 1975 — «Вони захищали Батьківщину» — Звягінцев
    • 1977 — «Пошехонська старовина» — текст від автора поза кадром
    • 1977 — «Степ» — Омелян
    • 1978 — «Оксамитовий сезон» — містер Роберт Бредвері
    • 1978 — «Батюшка Сергій» — Отець Сергій
    • 1979 — «Зліт» — текст поза кадром
    • 1980 — «Овід» — кардинал Монтанеллі
    • 1986 — «Борис Годунов» — Борис Годунов
    • 1988 — «Випадок у аеропорті» — генерал-майор Токаренко
    • 1990 — «Битва трьох королів» — Селім
    • 1992 — «Гроза над Руссю» — боярин Морозов
    • 2000 — «Сергій Бондарчук» (документальний)

    Режисерські роботи[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

    Джерела[ред. | ред. код]