Бондарчук Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Бондарчук
Bondarchuk portret.jpg
Народився 25 вересня 1920(1920-09-25)
с. Білозерка, Херсонська губернія, УСРР
Помер 20 жовтня 1994(1994-10-20) (74 роки)
Москва, РФ
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Новодівичий цвинтар
    Національність українець
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Діяльність режисер, актор, викладач
    Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1948)
    Заклад Мосфільм, Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
    Роки діяльності 19481994
    У шлюбі з Макарова Інна Володимирівна і Скобцева Ірина Костянтинівна
    Діти Бондарчук Наталія Сергіївна, Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
    IMDb ID 0094083
    Нагороди та премії
    Герой Соціалістичної Праці — 1980
    Орден Леніна — 1967Орден Леніна — 1980Орден Жовтневої Революції — 1974Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985
    Орден Трудового Червоного Прапора — 1970Орден Дружби народів  — 1986
    Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
    Медаль «За оборону Кавказу»
    Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
    Медаль «Ветеран праці»
    Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
    Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
    Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
    Ленінська премія — 1959Сталінська премія — 1952Державна премія СРСР — 1984
    Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
    Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1982
    Народний артист СРСРЗаслужений артист РРФСР

    CMNS: Сергій Бондарчук у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к (25 вересня 1920, с. Білозерка, Херсонська губернія, Українська СРР, СРСР — 20 жовтня 1994, Москва, РФ) — радянський та український режисер й актор. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року здобула «Оскара» в категорії «Найкращий іноземний фільм». Герой Соціалістичної праці (1980), лауреат національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист СРСР (1952), заслужений артист РРФСР, лауреат Ленінської (1960) та Сталінської премії (1952), державної премії СРСР (1984). Кавалер двух орденів Леніна (1967, 1980). Учасник німецько-радянської війни. Батько російського режисера Федора Бондарчука та російських актрис Наталії і Олени Бондарчук.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народився 25 вересня 1920 на Херсонщині, у селі Білозерка, у родині селян Федора Петровича Бондарчука (деякий час був головою колгоспу) і Тетяни Василівни Бондарчук (у дівоцтві Токаренко). Дідом по батькові був болгарин Петро Костянтинович Бондарчук, бабусею - сербка Мотрона Федорівна Сирвуля. Інші родичі - українці. На момент пологів батько проходив службу в Червоній армії, мати, будучи глибокою вірянкою, назвала сина на честь Сергія Радонезького й хрестила його в Благовіщенському монастирі біля Херсона.

    Навчаючись у середній школі № 4 міста Таганрог, почав відвідувати театральний гурток. У 1937 році вперше вийшов на сцену Таганрозького драматичного театру.

    У тому ж році родина переїхала в Єйськ, де Бондарчук закінчив середню школу № 2. У 1937—1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.

    Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.

    У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.

    Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.

    У 1952 став народним артистом СРСР.

    Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.

    Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж потрактовано як етапну подію в кінематографі післясталінської доби й він засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.

    У 1959 став лауреатом Ленінської премії.

    По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (19661967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.

    Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Вони захищали Батьківщину» (1975), де зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.

    Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.

    1982 року у творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи вагу митця для традицій європейського кіно, спрямованого досліджувати й виражати глибинні людські поривання, переживання, прагнення.

    У 1980 року удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.

    Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активну кіно- і телевізійну діяльність провадить Федір, його син.

    Особисте життя[ред. | ред. код]

    Одружувався двічі:

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Акторські роботи[ред. | ред. код]

    Режисерські роботи[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]