Смоленська єпархія РПЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Смоленська єпархія РПЦ

Основні дані
Церква РПЦ
Заснована 1137
Юрисдикція Смоленська область
Єпархіальний центр Смоленськ
Кафедральний собор Успенський собор (Смоленськ)
Парафій 186
Сайт smoleparh.ru
Правлячий архієрей

митрополит Смоленський і Дорогобузький

Ісидор Тупікін
CMNS: Смоленська єпархія РПЦ у Вікісховищі

Смоленська єпархія РПЦ — єпархія РПЦ на території міста Смоленська, Велізького, Демидівського, Дорогобузького, Духовщинського, Кардимовського, Краснинського, Руднянського, Смоленського і Ярцевського районів Смоленської області. Входить до складу Смоленської митрополії.

Кафедральний собор — Успенський кафедральний собор в Смоленську.

Назви

[ред. | ред. код]
  • Смоленська (з 1137)
  • Смоленська і Брянська (з 1515 або 1539)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 1589)
  • Смоленська та Чернігівська (з 1628)
  • Смоленська і Мстиславська (з 1657)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 1661 або 1671)
  • Смоленська і Брянська (1942 — 1943)
  • Смоленська і Дорогобузька (1944 — 1965)
  • Смоленська і Вяземська (1965 — 1989)
  • Смоленська і Калінінградська (1989 — 2009)
  • Смоленська і Вяземська (2009 — 2015)
  • Смоленська і Рославльська (2015 — 2017)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 4 травня 2017)

Історія

[ред. | ред. код]

Християнство стало поширюватися на Смоленщині невдовзі після хрещення Києва [1]. Як повідомляє літопис, «в літо 6498 іде Володимир в Смоленську землю і тамо хрести всі ті землі». Першим містом князівства, що прийняло хрещення, став Смоленськ.

Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 Смоленськ став столицею самостійного князівства, діставшись у спадок синові Ярослава — В'ячеславу, потім онукові, Володимиру Мономаху.

Смоленщина перебувала у складі Переяслав-Хмельницької єпархії доти, доки онук Мономаха, князь Ростислав Мстиславич Побожний (1128—1158) не виклопотав для Смоленська самостійного єпископа. Угода між ним і першим єпископом увійшла в історію як «Статутні грамоти Ростислава». Смоленська єпископія отримала від князя значні доходи, земельні володіння. На Смоленській землі в XII — XIII століттях розгорталася діяльність багатьох видатних проповідників і церковних письменників. Яскравим ім'ям в їхній плеяді є ім'я святого преподобного Авраамія Смоленського [2] .

У 1415 — 1419 і 1458 — 1514 роках перебувала в канонічній юрисдикції Києво-Литовських митрополитів.

З 26 січня 1539 року — архієпископія; з 1681 по 1728 роки — митрополія [3].

Архієрейський будинок в Смоленську

У добу більшовицької окупації популярність здобув процес «Смоленська справа» 1922, в результаті якого, за спробу зупинити вилучення церковних цінностей з Успенського собору Смоленська, що не піддався пограбуванню навіть з приходом Наполеона, залучено було 45 осіб, 25 з яких були ув'язнені, 5 — розстріляні. До 2008 було відомо 242 імені священнослужителів Смоленської єпархії, що постраждали від гонінь.

У 1941 — 1943 Смоленська єпархія включала в себе Смоленщину і Брянщину і входила до складу Білоруської православної церкви. Правлячим архієреєм був єпископ Смоленський і Брянський Стефан Севбо У 1943—1944 Смоленська єпархія очолювалася архієпископом Тверським Василем Ратміровим, що мав титул «Тверський і Смоленський».

З 1984 по 2008, в період управління митрополита Кирила Гундяєва (нині Патріарх Кирило) в Смоленській і Калінінградській єпархіях було побудовано 143 храмів, 65 відновлено.

Рішенням Священного Синоду від 31 березня 2009 на території Калінінградської області утворена єпархія РПЦ . Правлячий архієрей новоствореної єпархії отримав титул «Калінінградський і Балтійський», правлячий архієрей Смоленської єпархії іменується «Смоленський і В'яземський» [3] .

У 2015 зі складу Смоленської єпархії виділена В'яземська єпархія; Смоленська і В'яземська єпархії включені до складу новоствореної Смоленської митрополії. У 2017 зі складу Смоленської єпархії виділена Рославльська єпархія, що також включена до складу Смоленської митрополії.

Архієреї

[ред. | ред. код]

Константинопольська православна церква — Київська метрополія до 1515

  • Ігнатій I (1128—1133) — виділення Смоленського князівства
  • Лазар I (1133—1135)
  • Мануїл Грек (26 грудня 1137—1169)
  • Михаїл (?)
  • Костянтин (згадується у 1180)
  • Симеон I (згад. 1190—1197)
  • Ігнатій II (згад. 1206 — 29 січня 1219)
  • Лазар II (1219—1220)
  • Меркурій (?-1247)
  • Афанасій (XIII ст.)
  • Іоанн I (XIII ст.)
  • Порфирій (перна пол. XIII ст.)
  • Діонісій (до 1238)
  • Фома (1238—1256)
  • Пахомій (XIII ст.)
  • Ігнатій III (2-га пол. XIII ст.)
  • Іона (XIV ст.)
  • Даніїл (?) (XIV ст.)
  • Іоанн II (згад. 1335)
  • Євфимій I (с 1345)
  • Феофілакт (Феоктист) (з 1356)
  • Парфеній (1364—1370)
  • Даниїл II Звенигородський (1375—1382)
  • Михаїл II (поч. 1383—1396)
  • Кассіан (Наассон) (6 квітня 1396 — ?)
  • Ігнатій IV (згад. в 1405)
  • Іларіон (після 1405—1408)
  • Нікон (1408—1411)
  • Севастіан (1411—1416)
  • Герасим (1417—1433)
  • Михаїл III (згад. у 1435)
  • Нафанаїл (згад. з 1440 по 1445)
  • Симеон II (1440 — 3 березня 1445)
  • Євфимій II (XV ст.)
  • Місаїл Бабич (1454—1480)
  • Місаїл Бабич (1454—1480)
  • Іоаким (1480—1485)
  • Йосиф Болгаринович (1494 — 30 травня 1498)
  • Йосиф ІІ Солтан (1502 — 8 лютого 1509)
  • Варсонофій Ходикін (1509 — жовтень 1514)

Схизматична Московська метрополія

  • Іосиф ІІІ (15 лютого 1515 — 22 червня 1532)
  • Савва Слєпушкін (20 лютого 1536—1538)
  • Гурій Заболотський (16 березня 1539 — березень 1555)
  • Симеон III (17 березня 1555 — 28 липня 1567)
  • Феофіл (1568)
  • Сильвестр (згад. 1572—1589)

Російська православна церква

  • Феодосій (1592—1605)
  • Сергій (1608—1611)

Константинопольська православна церква — Український екзархат

Російська православна церква

  • Лаврентій (березень — грудень 1655)
  • Калліст Дорофеєвич-Риторайський (червень 1657—1658)
  • Філарет (1658—1671)
  • Варсонофій Єропкін (9 квітня 1671 — поч.1676)
  • Симеон Молюков (9 квітня 1676 — 10 лютого 1686)
  • Сильвестр II Черницький (26 березня 1699—1704)
  • Сильвестр Крайський (вересень 1707—1712)
  • Дорофей Короткевич (1712 — 3 червня 1718)
  • Сильвестр Холмський-Волинець (5 березня 1719 — 3 березня 1720)
  • Варлаам Косовський (3 березня 1720 — 24 травня 1721)
  • Філофей Грек (13 лютого 1722 — червень 1727)
  • Гедеон Вишневський (19 червня 1728 — 2 лютого 1761)
  • Парфеній Сопковський (7 березня 1761 — 7 березня 1795)
  • Димитрій Устимович (1 травня 1795 — 26 травня 1805)
  • Серафим Глаголевський (7 липня 1805 — 7 лютого 1812)
  • Іриней Фальковський (7 лютого 1812 — 6 липня 1813)
  • Іоасаф Сретенський (6 липня 1813 — 7 липня 1821)
  • Іосиф Величковський (3 липня 1821 — 17 лютого 1834)
  • Тимофій Кетлеров (24 лютого 1834 — 16 травня 1859)
  • Антоний Амфітеатров (31 жовтня 1859 — 9 листопада 1866)
  • Іоанн Соколов (9 листопада 1866 — 17 березня 1869)
  • Серафим Протопопов (4 квітня 1869 — 2 жовтня 1874)
  • Іосиф Дроздов (7 грудня 1874 — 28 вересня 1881)
  • Нестор Метанієв (31 жовтня 1881 — 16 грудня 1889)
  • Гурій Охотін (21 січня 1890 — 21 січня 1896)
  • Никанор Каменський (10 лютого 1896 — 2 січня 1899)
  • Митрофан Невський (2 січня — 23 травня 1899)
  • Петро Дугов (30 травня 1899 — 15 лютого 1908)
  • Феодосій Феодосіїв (15 лютого 1908—1919)
  • Євсевій Нікольський (1919—1920)
  • Філіп Ставицький (19 жовтня 1920 — 13 червня 1924)
  • Валеріан Рудич (17 березня 1924 — 1 листопада 1927)
  • Серафим Остроумов (1 листопада 1927 — листопад 1936)
  • Модест Нікітін (листопад 1936 — 2 грудня 1937)
    • 1937—1942 — не було
  • Стефан Севбо (17 травня 1942—1943)
  • Сергій Смірнов (19 листопада 1944 — 5 квітня 1955)
  • Михаїл Чуб (5 квітня 1955 — 1 серпня 1957)
  • Іннокентій Сокаль (10 травня 1959 — 15 жовтня 1964)
  • Питирим Нечаєв (23 жовтня 1964 — 5 лютого 1965)
  • Антоній Вакарик (12 лютого 1965 — 7 жовтня 1967)
  • Гедеон Докукін (22 жовтня 1967 — 2 лютого 1972)
  • Феодосій Процюк (2 лютого 1972 — 26 грудня 1984)
  • Кирил Гундяєв (26 грудня 1984 — 31 березня 2009)
  • Феофілакт Кур'янов (31 березня 2009 — 22 березня 2011)
  • Пантелимон Шатов (22 березня 2011 — 12 березня 2013)
  • Пантелимон Шатов (12 березня 2013 — 17 березня 2013)
  • Ісидор Тупікін (с 17 березня 2013)

Вікаріатства

[ред. | ред. код]
  • Балтійське (нечинне)
  • В'яземське (нині самостійна єпархія)
  • Гжатське (нечинне)
  • Мосальське (нечинне)
  • Порецьке (нечинне)
  • Рославльське (нині самостійна єпархія)
  • Сухініцьке (нечинне)

Монастирі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ РусАрх — Валуев Д. В. . Первые века христианства на смоленской земле. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 22 березня 2020.
  2. ↑ Смоленская и Вяземская епархия. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 25 вересня 2009. [Архівовано 2011-06-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Смоленская и Вяземская епархия / Организации / Патриархия.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоленська_єпархія_РПЦ&oldid=43847935