Собор святого Петра (Джаково)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор святого Петра
45°18′27″ пн. ш. 18°24′39″ сх. д. / 45.3076318000277780° пн. ш. 18.41092350002777778° сх. д. / 45.3076318000277780; 18.41092350002777778Координати: 45°18′27″ пн. ш. 18°24′39″ сх. д. / 45.3076318000277780° пн. ш. 18.41092350002777778° сх. д. / 45.3076318000277780; 18.41092350002777778
Тип споруди католицький соборd[1]
мала базиліка (12 грудня 1965)
парафіяльна церква і пам'ятка культури
Розташування  Хорватія[1]Джаково[1]
Архітектор Carl Roesnerd і Фрідріх фон Шмідт
Початок будівництва 1866
Будівельна система цегла
Стиль неороманський стиль
Належність католицтво
Єпархія Архідієцезія Джаково-Осієк
Стан Register of Cultural Goods of Croatiad (Z-1641)[2]
Адреса Trg Josipa Juraja Strossmayera 6, 31400 Đakovo[3]
Епонім Петро
Присвячення Петро
Покровитель Петро і Павло
Вебсайт biskupijadjs.hr/index.php/
Собор святого Петра (Джаково). Карта розташування: Хорватія
Собор святого Петра (Джаково)
Собор святого Петра (Джаково) (Хорватія)
Мапа
CMNS: Собор святого Петра у Вікісховищі

Собор святого Петра — римо-католицький собор в місті Джаково, Хорватія. Катедральний храм архідієцезії Джаково-Осієка, пам'ятка архітектури. Один з семи хорватських соборів, які мають статус «малої базиліки».

Історія й архітектура[ред. | ред. код]

Головний вівтар і ківорій

Собор побудований в 18661882 роках за часів архієпископа Йосипа Юрая Штросмайєра, видного діяча хорватського національного відродження, який був головним ініціатором будівництва нового собору в Джакові замість старої і скромної церкви. Архітекторами собору були віденські архітектори Карл Резнер та Фрідріх фон Шмідт. Собор тринавний, має в плані форму латинського хреста. Фрески з зображенням сцен зі Старого Завіту в головній наві та сцен з життя святого Петра у вівтарному просторі виконали римські художники Олександр Максиміліан, Лодовіко Зейц і Акілле Ансільоні.

Особливої уваги заслуговує високий 15-метровий ківорій над головним вівтарем, який спирається на 4 мармурові колони. З кожного боку ківорію у верхній його частині медальйони із зображеннями чотирьох Отців латинської церкви: Амвросій Медіоланський, Ієронім, Аврелій Августин та Григорій Великий. Автор ківорію — Карл Резнер. В апсиді храму — кафедра єпископа з різьбленого дуба авторства Фрідріха фон Шмідта. У кафедру вправлено дерев'яне зображення Богородиці, виконане пізанськими майстрами XIV століття і придбане Штросмайером в Італії.

У крипті собору — могила єпископа Штросмайєра. У 1993 році собор відвідував папа Іван-Павло II.

Собор оточує парк XIX століття, що визнаний ландшафтною пам'яткою і знаходиться під охороною. У парку знаходиться палац єпископа.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]