Джаково

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джаково
Đakovo
Герб
Собор святого Петра в Джаково
Собор святого Петра в Джаково
Основні дані
45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. / 45.317; 18.417Координати: 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. / 45.317; 18.417
Країна Flag of Croatia.svg Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Осієцько-Баранська жупанія
Район муніципалітет
Засновано 1239
Населення 20912 (2001)
Агломерація 30092
Площа 170 км²
Густота населення 11,52 осіб/км²
Поштові індекси 31400
Телефонний код 385 031
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 111 м
Міста-побратими Синь
Міська влада
Веб-сторінка www.djakovo.hr
Мер міста Зоран Вінкович (СДП Х)
Джаково. Карта розташування: Хорватія
Джаково
Джаково
Джаково (Хорватія)

CMNS: Джаково на Вікісховищі

Джа́ково (хорв. Đakovo, угор. Diakovár, нім. Diakowar) — місто в східній Хорватії, на сході історичного регіону Славонія, з населенням 30092 жителі (за переписом 2001 р.), серед якого переважають хорвати. Адміністративно належить до Осієцько-Баранської жупанії. Центр родючої і багатої області Джаково (хорв. Đakovština). Осідок Джаковсько-Осієцької архієпархії.

Розташування[ред. | ред. код]

Джаково розташовано в самому серці історичної області Славонія, за 37 км на південний захід від Осієка та на 34 км на південний схід від Нашице. Біля міста проходить автомагістраль A5/E73, яка тут перетинається з автодорогою місцевого значення D7 до Осієка та магістральними дорогами D38 до Пожеги, D46 до Вінковців та заміською дорогою D515 до Нашице. Повз місто пролягає залізнична гілка ПлочеСараєво–Врполє–ОсієкБудапешт.

Історія[ред. | ред. код]

Джаково вперше письмово згадується 1239 року в дарчій грамоті князя Коломана Галицького (сина короля Угорщини Андрія II) боснійському єпископові Понса, в якій єпископи оголошуються правителями Джаково. Нині Джаково також відоме як єпископське місто і резиденція католицького архієпископа. В окремі періоди своєї історії місто згадується під різними іменами: Dyaco, Dyacou, Deako, Dyakon, Dyakov, а після панування турків навіть як Diakovár. 1536 р. місто загарбали турки і володіли ним майже 150 років. Тоді Джаково дістало назву Якова. Багато католицьких церков було зруйновано і побудовано мечеті. Найвідоміша серед них це мечеть Ібрагім-паші, яку після відходу турків було перетворено на церкву. 1690 р. в місто повернувся єпископ і почалася так звана відбудова міста.

Етимологія[ред. | ред. код]

У різномовних варіантах назви міста простежується закономірність: і хорватське đak, і угорське diák означають «учень». Назва може походити як від цього слова, так і від церковної посади диякон (хорв. đakon, угор. diakon) з огляду на релігійне значення міста для Хорватії.

Економіка[ред. | ред. код]

Основні види господарської діяльності включають сільське господарство, тваринництво, обробку шкіри та вовни. Є кінно-селекційний центр. Головні галузі промисловості — деревообробна (меблева), текстильна, хімічна і харчова, а також виробництво будівельних матеріалів, друкарство і туризм.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 745 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого поселення становило 19491 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення центру громади[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім поселення Джаково, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,09°C, середня максимальна – 25,48°C, а середня мінімальна – -6,19°C. Середня річна кількість опадів – 715 мм.[4][5]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,88 8,19 12,78 17,38 22,35 25,48 25,28 24,87 20,94 15,44 9,47 5,48
Середня температура, °C −0,2 2,19 6,77 11,33 16,31 19,44 21,24 20,82 16,88 11,40 5,40 1,40
Середній мінімум, °C −6,19 −3,88 0,73 5,30 10,29 13,41 17,19 16,77 12,83 7,33 1,37 −2,63
Норма опадів, мм 46 43 44 54 65 92 67 62 52 63 70 57
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.03 2.30 2.60 2.50 2.20 2.07 2.00 1.86 1.80 1.90 2.00 2.10
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4295 6975 10903 15406 19306 21264 22180 20422 15028 9355 4878 3608
Джерело: [4][5]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'