Спаргапейт (цар скіфів)
| Спаргапейт грец. Σπαργαπείθης | |
|---|---|
| Династія | Паралати |
| Держава | Скитія |
| Титул | цар |
| Форма влади | автократія з елементами теократії |
| Попередник | невідомо |
| Наступник | Лік (?) |
| Роки правління | початок VI ст. до н. е. |
| Біографічні дані | |
| Рік народження | невідомо |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | невідомо |
| дружина | невідомо |
| Діти | Лік |
Спаргапейт (грец. Σπαργαπείθης) — скіфський династ, яким Геродот розпочинає династію Європейської Скіфії, батько Ліка, дід Гнура (Геродот. История. IV. 76). Можливо припустити (враховуючи те, що Спаргапейт, відповідно до Геродота, перший у переліку династів), що саме Спаргапейт очолював скіфів під час їх міграції з Пн. Кавказу та Кубані до Північного Причорномор'я, що відбулася бл. межі VII—VI ст.ст. до н. е.
Етимологія імені (за В. И. Абаєвим та М. Фасмером):
грец. Σπαργαπεϊθης < скіф. sparga- paiθ- < авест. sparga- paēs- — укр. «подібний до юної лози»(?),[1] що не є загальновизнаним (існує інша, побудована за тією ж схемою, інтерпретація).[2]
Спаргапейт в повідомлені Геродота (Історія, IV, 76)[ред. | ред. код]
Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя (3), і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія.[3]
Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ям[ред. | ред. код]
- грец. Σπαργαπείθης — цар агатірсів, який близько 460 р. до н. е. вбив династа скіфів Аріапейта (Геродот. История. IV. 78).[4]
- грец. Σπαργαπίσης — син цариці масагетів Томіріс, який загинув під час війни з Кіром.[5] Саме варіанти вимови імені скіф. Спаргапейт та массагетська Спаргапіс дали підстави дослідникам для визначення певних особливостей, характерних для мови скіфів-сколотів.[6]
Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ (рос.) Абаев В. И. Словарь скифских слов (Основы иранского языкознания. Древнеиранские языки. М., 1979. С. 304)
- ↑ (рос.) Кулланда С. В. Раевский Д. С. Эминак в ряду владык Скифии. ВДИ. № 1 . 2004.
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 76
- ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 78 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 78
- ↑ укр. Геродот, Кліо, 211-214 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, I, 211-214
- ↑ (рос.)ВИТЧАК К. Т. СКИФСКИЙ ЯЗЫК: ОПЫТ ОПИСАНИЯ. Вопросы языкознания № 5, 1992
| ||||||||||||||||