Томіріс
| Томіріс | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
6 століття до н. е. невідомо |
| Померла | 6 століття до н. е. |
| Діяльність | політична діячка |
| Посада | правляча королева |
| Діти | Spargapisesd |
Томіріс або Томіріда[1] (грец. Τόμυρίς, давньоперс. Tahm-Rayiš[2], приблизно 570—520 роки до н е.) — правляча цариця саків-масагетів[3][4], переможниця Кіра Великого, володаря Азії. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в 6 ст. до н. е. (точні дати життя невідомі).
Біля 530 р. до н. е. цар Персії Кір, підкоривши безліч країн і отримавши титул «володар Азії», вирушив в похід у Великий степ між Каспійським та Аральським морями. У геродотівському, найпоширенішому, описі походу (I, 201—214), Кір відправив посла до цариці Томіріс з пропозицією шлюбу і об'єднання двох народів в одну державу без війни. Цариця масагетів (іраномовного кочового скотарського народу) відповіла відмовою. Кір дав можливість третині війська масагетів, очолюваній сином Томіріс Спаргапісом, захопити перський винний обоз. Кір полонив п'яних масагетів[5], у полоні Спаргапіс вчинив самогубство. За таку ганебну поразку цариця Томіріс вийшла на Кіра вирішальною битвою, перемігши його повністю. Всі перси разом з очільником загинули на полі бою. Томіріс наказала знайти тіло Кіра та відрубати йому голову, яку потім занурила в міх з людською кров'ю зі словами: «Ти мене, яка ще жива і тебе перемогла в битві, ти мене вбив, бо хитрістю захопив мого сина, так ось я тепер згідно з моєю клятвою, насичую тебе кров'ю».[1] Ця вирішальна битва, ймовірно, сталася на самому початку серпня 530 р. до н. е. У всякому разі, до кінця серпня звістка про загибель Кіра дійшла до далекої Вавилонії.
В культурі[ред. | ред. код]
Історія Томіріс відображена в традиції західного мистецтва. Художники Рубенс[6], Аллегріні, Лука Феррарі[7], Маттіа Преті, Гюстав Моро і скульптор Северо Кальзетта да Равенні зображували Томіріс і події її життя.
В 2019 році казахи зняли художній фільм "Томіріс", присвячений сакській цариці. Багато казахів вважають саків одними з предків казахів і тюрків взагалі.
Астероїд (590) Томіріс відкритий в 1906 році.
Томіріс занурює голову Кіра в посудину з кров'ю, Алекзандер Зік
Портрет Томіріс, Андреа дель Кастаньо, XV ст.
Картина Маттіа Претті, 1670-ті
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами.. Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького. Наукова думка. 1993. с. 579. ISBN 5-12-004040-3.
- ↑ F. theim und R. Stiehl. Geschichte Mittelasiens im Altertum. Berlin, 1970.
- ↑ Геродот. История (I, 205). // Доватур А. И., Каллистов Д. П.,И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — C. 87.
- ↑ Филострат. Рассказ о героях (V, 3).
- ↑ Геродот. История (I, 201—214). (рос.) Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 91.
- ↑ Peter Paul Rubens. Queen Tomyris before the Head of Cyrus. // The Museum of Fine Arts, Boston, MA, USA.
- ↑ Luca (1605-1654). Queen Tomyris with the head of Cyrus the Great by Ferrari. // Bridgeman Art Library.
Посилання[ред. | ред. код]
- Царица массагетов Томирис
- Herodotus: Queen Tomyris of the Massagetai and the Defeat of the Persians under Cyrus
- Cyrus Maketh war Against the Massagetæ, and Dieth from «Stories of the East From Herodotus» by Alfred J. Church
|
