Скіпетр Другого Наряду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скіпетр «грецької роботи» на малюнку Ф. Г. Солнцева, XIX століття.

Скіпетр грецької роботи, скіпетр Другого наряду — одна з колишній царських регалій Росії, що зберігається у зібранні Збройової палати Московського кремля.

Історія[ред. | ред. код]

Скіпетр, як і парна до нього держава та деякі інші з регалій царя Олексія Михайловича, виготовлено в Стамбулі грецькими майстрами. До Москви цареві цей скіпетр привіз стамбульський мешканець Іван Анастасов в 1658.

За часів Олексія Михайловича скіпетр знаходився у складі Великої Збройової Казни (військової складової царської скарбниці) разом із коштовною амуніцією — саадаком, буздиганом, шаблею та ін. Він мав форму булави і міг слугувати дорогоцінною зброєю.

Скіпетр зроблений із золота, він має сплетені емальовані візерунки різноманітної форми.

За описом 1687 р. зазначено:

«Скипетр золотой с каменьем и с финифты розными, прорезной подзор серебреной гладкой. Среди главы корона, на главе крест, в кресте, в гнездах золотых осьмнадцать алмазов граненых. У креста ж, на спнях, четыре изумруда граненых; по обе стороны креста по орлу двоеглавому с коронами с финифты розными; на главе в короне шесть алмазов граненых больших, да шесть яхонтов червчатых больших же; да под короною повыше пояска и в пояску двадцать четыре алмазов маленьких; в главе и под главою в яблоке и в черену двести двадцать алмазов больших и малых, да триста пятьдесят четыре яхонта червчатых больших и малых да десять изумрудов. В конце черена яхонт червчат граненой…А по нынешней переписи рч'є года (1687) и по осмотру, тот скипетр против прежних переписных книг сшолся. Цена тому скипетру по сказке серебрянаго ряду ценовщиков Анисимка Алмазникова с товарищи — две тысячи шесть сот рублев»

Золота ручка скіпетра («черен») прикрашена 12 невеликими різьбленими золотими клеймами-медальйонами («дробницями») із зображеннями важливих епізодів життя Ісуса Христа, а також християнських свят — Благовіщення, Різдва Христового (під цим клеймом дата арабськими цифрами — 1658), Стрітення, Богоявлення, Преображення Господнього, Вознесіння, Воскресіння Лазаря, Входа Господнього в Єрусалим, Роз'пяття Христового, Воскресіння, Увірення Фоми, Зіслання Святого Духа. Назви свят підписані грецькою мовою, усі літери прописні.

Загалом скіпетр прикрашений 268 діамантами, 14 смарагдами, 360 іншими дорогоцінними каменями.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I: в 6 отд. и доп. к отд. III. — Репринтное издание 1849–1853 гг. — СПб.: Альфарет, 2006. — 2-е Отделение, С. 53 — 55.
  • Московская оружейная палата. По высочайшему изволению второе, вновь составленное издание. Типография Бахметева. М. 1860. — С. 20., С. 58 — 59.