Симон Мартин Косаківський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Категорія:Польні гетьмани литовські]] |
[[Категорія:Польні гетьмани литовські]] |
||
[[Категорія:Великі гетьмани литовські]] |
[[Категорія:Великі гетьмани литовські]] |
||
[[be:Сімон Марцін Касакоўскі]] |
|||
[[be-x-old:Сымон Марцін Касакоўскі]] |
|||
[[de:Simon Kossakowski]] |
|||
[[en:Szymon Marcin Kossakowski]] |
|||
[[it:Szymon Kossakowski]] |
|||
[[lt:Simonas Kosakovskis]] |
|||
[[pl:Szymon Kossakowski]] |
|||
[[ru:Коссаковский, Шимон Мартин]] |
Версія за 16:45, 25 березня 2013
Симон Мартин Косаківський (Шимон Марцін Коссаківський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили в нинішньому Йонавському районі — 25 квітня 1794, Вільно) — польський державний діяч, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792–1793), останній великий гетьман литовський (1793–1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забелло проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.
Біографія
Молодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаківського (1711–1743) і Маріанни Забелло. Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.
Підтримував Станіслава Августа, але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.
У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.
Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. На наступний день за вироком суду 25 квітня був повішений в жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забелло та ще кількома зрадниками.
Похований в крипті костелу Святого апостола Якова в Йонава.